Бойовий медик 30-ї окремої механізованої бригади провів понад рік на передовій позиції на Донеччині, рятуючи життя побратимів під постійними штурмами ворога. І навіть маючи можливість вийти на ротацію, відмовлявся покинути своїх. За виняткову мужність і відданість він удостоєний найвищої державної нагороди.
Історію Героя України – молодшого сержанта Сергія Тищенка розповіла пресслужба "тридцятки".
З 24 червня 2024 року бойовий медик взводу 30-ї окремої механізованої бригади на псевдо "Вітер" безперервно тримав передову позицію на Донеччині 471 добу. Він рятував життя побратимів під час постійних штурмів ворога, неодноразово виносив поранених з переднього краю під вогнем, ризикуючи власним життям. І навіть маючи можливість вийти на ротацію, відмовлявся покинути своїх.
Сергій разом із побратимами мешкали у землянці, де в окремих місцях висота укриття дозволяла переміщатись лише навколішки. Попри всі загрози, хлопці самостійно облаштовували позицію: зміцнювали перекриття, прокладали нові ходи, вистеляли підлогу дошками. Воду добули викопавши криницю прямо в окопі, а землю, яку вигрібали, виносили лише вночі – по мішках, щоб не видати позицію ворогу.
З початку їх було дев'ятеро, але згодом лишилися лише троє-четверо боєздатних, попри все, "Вітер" продовжував виконувати свій обов’язок: лікував, підтримував, боровся – навіть тоді, коли сили були на межі можливого. Його стійкість і незламний характер стали прикладом для всього особового складу та для кожного, хто сьогодні захищає Україну.
Своєю відданістю і мужністю Сергій Тищенко заслужив найвище визнання держави – звання Герой України.
