Світлана Пахомова — звичайна двірниця зі Звягеля, яка має добре серце. Живучи на мінімальну зарплату, вона перетворила свій дім на прихисток для покинутих тварин. Вона не любить називати точну кількість своїх підопічних — для неї це погана прикмета. Але ми знаємо напевно: у її домі знайшли прихисток п'ять собак та понад двадцять котів. Свою історію зооволонтерка розповіла для Новоград.City.
Любов, що родом із дитинства
Історія великого серця Світлани розпочалася задовго до появи терміна "зооволонтер".
– Це почалося ще з малечку, – згадує жінка. – Я просто не могла пройти повз, щоб не погодувати, не погладити якогось котика чи песика. Це була б не я. Пам'ятаю, як у сім років притягла додому трьох цуценят. Мама була вражена, коли вони почали вилазити з-під ліжка. Тоді, звісно, довелося їх віддати, але це був мій перший серйозний досвід.
У дитинстві в неї завжди були тварини: папуги, хом'ячки, морські свинки тощо. Вона навіть приносила додому голубів, щоб лікувати їх. Мама сварилася, була суворою щодо тварин у домі, але маленька Свєта все одно примудрялася когось прихистити та нагодувати. Ця дитяча безпосередність переросла в дорослу відповідальність.
Точка неповернення – сімнадцять років тому
Свідомий та масштабний порятунок розпочався близько 17 років тому. Тоді на місцевому ринку її чоловік побачив маленьке біле кошеня, яке мокло під сильною зливою, і розповів про нього жінці.
– Дощ лив стіною, воно було таке нещасне. Я вирішила забрати маля. На жаль, та історія мала сумний кінець – кішечку задавили бродячі собаки. Після того випадку я встановила суворе правило: мої коти на вулицю не виходять. Ми живемо біля дороги, навколо багато небезпек, тому всі вони в мене – суто домашні, – пояснює волонтерка.
З того часу життя перетворилося на своєрідний "конвеєр добра". Жінка зізнається, що іноді намагалася стриматися, пройти повз, переконати себе, що вже досить. Але душа боліла настільки сильно, що вона поверталася і забирала чергову "знахідку".
Пані Світлана з врятованим котиком
Домашній лазарет
Будинок Світлани Пахомової – це місце, де живуть ті, від кого відвернувся світ. Більшість її тварин мають складну долю та проблеми зі здоров'ям. Тут не шукають породистих красенів, тут рятують тих, хто знаходиться на межі життя та смерті.
Остання знахідка – такса, на ім'я Грей. Волонтерка знайшла його біля багатоквартирного будинку, крихітним, він вміщався на долоні.
– Я обійшла всі поверхи, питала сусідів – нічиє. Дивно, бо собачка породиста. Але в нас люди часто чинять жорстоко: погралися і викинули. Грей перехворів на ентерит, це страшна хвороба. Ми лікували його, чекали на щеплення, але один день вирішив усе – він сильно захворів. На щастя, виходили. Тепер це наш загальний улюбленець, – розповідає жінка.
Песик Грей
Є в родині Пахомових і собака з місцевого притулку. Після смерті попередньої улюблениці жінка відчула нестерпну порожнечу. Поїхала до притулку, про який ходила різна слава, і разом із донькою забрала звідти дівчинку – Джессі.
Собака з притулку, Джессі
Тепер ця собака має люблячих господарів і займається піклуванням про домашніх курчат, навіть дозволяє їм спати у своїй будці.
Курка у собачій будці
Але є історії, які крають серце. Нещодавно волонтерка намагалася врятувати кота, якого хтось викинув біля під'їзду. Тварина була доглянута, породиста, але раптово почала "згасати".
– Я одразу до лікаря. Він каже: "Треба аналізи". А я розумію, що поки ми будемо здавати аналізи, кіт загине. Так і сталося. Ми не знали, чим він хворів, бо колишні господарі просто виставили його за двері, як непотрібну річ, – з болем у голосі ділиться волонтерка.
Ціна милосердя
Утримання такої кількості тварин – це колосальне фінансове та фізичне навантаження. Жінка працює двірницею, її чоловік – пенсіонер.
– Вся зарплата йде на них. Я можу дозволити собі заплатити за світло і погасити кредит. Все. Решта – це корм, ліки, наповнювачі. Іноді доводиться знімати гроші з кредитної картки, щоб екстрено врятувати чиєсь життя. Потім перепозичую, діти допомагають, знайомі. Так і виживаємо, – каже вона без тіні жалю.
Котик з притулку пані Світлани
Раціон у тварин продуманий: зранку сухий корм (бо треба бігти на роботу), в обід – м'ясні субпродукти (серце, печінка тощо), увечері – каша з м'ясом або корм, на перекус — кісточки та інші смаколики. Для хворих та старих купуються спеціальні паштети та харчування.
Побутові незручності – це окрема тема. Шерсть, специфічний запах, подерті меблі...
– Чоловік і діти, звісно, іноді бурчать. Собаки обідрали двері, іноді можуть перекопати клумбу сусіда, коти не завжди влучають у лоток, особливо ті, що з патологіями... Але родина мене підтримує. Вони знають: якщо я не допоможу, я не зможу спати спокійно, – додає жінка.
Песики з притулку пані Світлани
Світлана Пахомова тісно співпрацює з місцевими ветеринарами, зокрема з Катериною Носарєвою. Вона вже й сама навчилася розбиратися в симптомах, іноді навіть сперечається з лікарями, шукаючи істину.
Котик з притулку пані Світлани
Для неї кожна втрата – це особиста трагедія. Вона пам'ятає кожного, кого не вдалося врятувати. На земельній ділянці, яка знаходиться неподалік від будинку та належить її чоловікові, під деревами, є маленький цвинтар домашніх улюбленців, де вона ховає тих, хто пішов на веселку...
Як допомогти тваринкам?
Світлана Володимирівна ніколи не просить про допомогу першою, їй соромно. Але реальність така, що однієї зарплати двірниці катастрофічно не вистачає на лікування десятків тварин.
– Я не відмовлюся від будь-якої допомоги. Це може бути корм, крупи (окрім тих, що не можна собакам), м'ясні обрізки, наповнювач для туалету. Старі ковдри, ганчір'я – все йде в діло, – каже волонтерка.
Котик з притулку пані Світлани
Ця жінка живе серед нас. Вона щоранку прибирає наші двори, а ввечері рятує чиєсь життя. Її філософія проста і водночас глибока: "Я людям не так довіряю, як тваринам. Вони не зрадять. Як можна їх не любити? Я останнє віддам".
Якщо ви хочете підтримати Світлану Пахомову та її пухнастиків, ви можете передати допомогу особисто або перерахувати кошти на лікування та харчування.
Реквізити для допомоги:
Карта "Ощадбанку": 5167 8032 6717 4055
З пані Світланою можна зв'язатися за номером: +380931191425
Не проходьте повз чужої біди. Іноді ціна одного горнятка кави – це чиєсь врятоване життя.
