Для Максима Троцького робота рятувальника – це не просто професія, а спосіб життя. З 2011 року він служить у ДСНС. Сьогодні Максим – фахівець відділення організації реагування на надзвичайні ситуації 3 Державного пожежно-рятувального загону, який щодня ризикує власною безпекою заради порятунку інших. А вдома на нього чекає найважливіша місія – бути люблячим чоловіком і турботливим батьком.
Вибір професійного шляху значною мірою визначив приклад батька, який був військовим. Саме з дитинства Максим перейняв розуміння відповідальності, дисципліни та відданості службі. Ці якості допомогли йому стати надійним рятувальником і справжньою опорою для родини.
Уже десять років він перебуває у щасливому шлюбі з Юлею. Їхнє знайомство відбулося у лікарні, де Юля працює секретарем. З того часу вони разом будують міцну родину та виховують семирічного сина Іллю.
Юля зізнається, що пишається чоловіком і його вибором професії. Вона говорить, що Максим – турботливий батько, який завжди знаходить час для сина, попри складний графік і постійні виклики. За її словами, для Іллі тато – справжній герой і приклад для наслідування, а для неї – надійне плече, підтримка та спокій.
У родині Троцьких особливо цінують спільний час. Вони мають теплу традицію – щотижня навідувати батьків. Вихідні зазвичай проводять на свіжому повітрі, багато гуляють, грають та подорожують.
Особливе місце у спільному дозвіллі займає спорт. Максим у дитинстві займався греко-римською боротьбою, тому зараз із задоволенням тренується разом із сином. Батько й син люблять "боротися", перетворюючи тренування на веселу гру.
"Дисципліна, витримка і наполегливість потрібні не лише у спорті, а й у житті. Саме цього я хочу навчити свого сина", – наголошує Максим.
Попри війну, родина не втрачає віри та надії. Найзаповітніша мрія – мирне життя та спокійне дитинство для Іллі.
Історія Максима Троцького – це приклад сили, відповідальності та справжньої батьківської любові, які щодня надихають і колег, і рідних.
Головне управління ДСНС України у Житомирській області
