Коли підлітки опиняються у складних життєвих обставинах, безпечний дах над головою – це лише перший крок. Набагато складніше – допомогти їм відновити базову довіру до світу та оточення. Ми поспілкувалися з психологинею транзитного прихистку пані Олею, яка розповіла, з якими внутрішніми кризами доводиться працювати, чому виникає захисне блокування почуттів та як звичайне малювання допомагає там, де складно підібрати слова.
Разом із пані Олею ми зазирнули за лаштунки роботи з дівчатами, які потребують посиленої соціальної підтримки. Зараз у шелтері перебувають підлітки, які опинилися у складних життєвих обставинах. Реабілітація тут будується поетапно: від побутової адаптації та допомоги з документами до тривалого психологічного супроводу.
Специфіка первинного запиту: особливості адаптації та пошук індивідуального підходу
Два місяці комплексної роботи з дівчатами показали важливу закономірність: первинний запит, із яким дитина звертається до фахівця, часто є лише зовнішнім проявом, за яким приховуються глибші потреби. Кожна вихованка прихистку потребує особливої уваги та індивідуальної траєкторії підтримки:
-
Потреба в соціалізації: одна з дівчат звернулася з проханням допомогти налагодити комунікацію в новому колективі. Проте під час індивідуальних консультацій з'ясувалося: за цим стоїть тривалий досвід розчарувань, який сформував високий рівень обережності у стосунках із людьми та потребу у тривалій побудові безпечних контактів.
-
Захисна поведінка: інша вихованка демонструвала високу активність, розкутість та лідерські якості. Вона переконувала, що не потребує підтримки фахівців, але згодом виявилося: дівчина відчуває розгубленість щодо свого майбутнього, потребує допомоги у структуруванні внутрішньої енергії, реалізації потенціалу та професійному самовизначенні.
Через такі індивідуальні особливості команді прихистку доводиться оперативно корегувати плани супроводу для кожної підопічної, орієнтуючись на її реальні потреби.
Окремим викликом для фахівців став емоційний стан дівчат. Підлітки, які тривалий час перебували в кризовому середовищі, нерідко несвідомо блокують власні почуття, що є природним механізмом психологічного захисту. Пані Оля пояснює це так: "Дівчата не завжди мають навички відкрито говорити про свої емоції, а через пережите напруження їм буває складно розпізнати свій поточний стан: чи це сум, чи тривога, чи втома".
Коли дитині важко ідентифікувати власні почуття, їй складно виразити їх у безпечний спосіб або вчасно звернутися по допомогу. Саме тому в шелтері запустили заняття з розвитку емоційного інтелекту, де дівчат вчать розуміти себе та взаємодіяти з оточенням на засадах взаємоповаги.
Спільна робота, емоційне розвантаження та перші результати в арттерапії
Консультації проходять двічі на тиждень у просторі шелтеру. Зустрічі відбуваються у форматі живих, підтримуючих бесід. Роботу починали з м'якої діагностики, тестів та малювання, результати яких допомагали дівчатам краще пізнати себе: "Ого, невже це про мене?". Тепер кожне заняття – це опрацювання патернів поведінки через арттерапевтичні методики.
"Інколи під час занять вивільняються складні емоції, відбуваються сльози або тривалі обговорення чутливих моментів. Я завжди пояснюю дівчатам, що наш мозок просто задіює звичні захисні реакції, сформовані в минулому, але завдяки новим навичкам ці моделі поведінки можна безпечно змінити", – розповідає пані Оля.
Перші позитивні зміни вже помітні: одна з дівчат стала емоційно відкритішою, виявила бажання шукати роботу і, головне, змогла відчути довіру до фахівців прихистку. Попереду тривалий шлях інтеграції, але початок позитивних внутрішніх трансформацій уже покладено.
Ця публікація підготовлена БФ “Нехай твоє серце б’ється” в рамках проєкту надання фінансової допомоги у вигляді малих грантів на соціальні послуги, що реалізується за підтримки Уряду Великої Британії в рамках проєкту SPIRIT, у співпраці з Міністерством соціальної політики, сім’ї та єдності України, Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю та ЮНІСЕФ України, за адміністрування ІСАР Єднання. Зміст цієї публікації є відповідною відповідальністю БФ “Нехай твоє серце б’ється” і не обов’язково відображає позицію Уряду Великої Британії, Уряду України, ЮНІСЕФ, ІСАР Єднання або Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.
