Найстаріша дитяча бібліотека Звягеля – ніні бібліопростір "ЕКО" – святкує 80-річчя. Її заснували 5 червня 1946 року і сьогодні вона працює в приміщенні гімназії №6.
Історію закладу розповіли у Звягельській бібліотеці – мережі бібліопросторів громади.
Це не лише значуща дата, а й нагода осмислити її роль у житті міста та кількох поколінь його мешканців. Протягом багатьох десятиліть бібліотека залишається важливим осередком освіти, культури та духовного розвитку дітей і молоді. Для багатьох жителів мікрорайону саме ця бібліотека стала першим знайомством зі світом книги, місцем, де формувалася любов до читання, розвивалися творчі здібності та пізнавальні інтереси.
Отже, 5 червня 1946 року стало знаковою датою в культурному житті міста — цього дня свої двері для юних читачів відчинила перша дитяча бібліотека. Вона розмістилася у будинку № 19 на тодішній вулиці Карла Маркса (нині — вулиця Соборності). У складний повоєнний час бібліотека стала для дітей справжнім вікном у світ книги, відкриттів і мрій. Її поява засвідчила прагнення громади не лише відбудовувати місто, а й дбати про духовний та інтелектуальний розвиток наймолодших мешканців.
Уже через два десятиліття після заснування бібліотека стала одним із важливих культурно-освітніх осередків міста. Так, у 1968 році її книжковий фонд налічував 38,4 тис. примірників, а її послугами користувалися близько 2,5 тис. читачів. Ці цифри переконливо свідчать про зростання популярності бібліотеки серед дітей та підлітків, а також про її вагому роль у поширенні знань, розвитку читацької культури та організації змістовного дозвілля юних містян.
Важливою віхою в історії бібліотеки став 1971 рік. 13 січня було ухвалене рішення про переведення дитячої бібліотеки № 1 до приміщення колишньої середньої школи № 6 по вулиці Пархоменка, 40 (нині — вулиця Драгоманова, 74). Таким чином книгозбірня змінила не лише адресу, а й своє місце в міському просторі, переїхавши з центральної частини міста до віддаленого району м'ясокомбінату.
Попри певні труднощі, пов'язані зі зміною місця розташування, бібліотека продовжувала виконувати свою важливу просвітницьку місію, залишаючись осередком дитячого читання та культурного життя мікрорайону. Значний внесок у розвиток закладу в цей період зробив його колектив. Бібліотеку очолювала Надія Павлівна Горбова, яка працювала завідувачкою в 1964–1969 роках. Разом із нею юних читачів обслуговували бібліотекарі Раїса Єреміївна Рум'янцева та Валентина Леонідівна Пологняк.
Новий етап у розвитку бібліотеки розпочався у 1980 році, коли внаслідок створення єдиної міської централізованої бібліотечної системи заклад отримав новий статус і був перейменований на бібліотеку-філію № 2 для дітей. Очолила бібліотеку Роза Володимирівна Зелюнко, яка працювала завідувачкою у 1980–1981 роках. Разом із нею над розвитком книгозбірні працювали старший бібліотекар Валентина Леонідівна Пологняк та бібліограф Софія Сальвільянівна Кравзова. Їхня професійна майстерність, відданість справі та любов до книги сприяли зміцненню авторитету бібліотеки серед юних читачів. Тісна взаємодія із середньою школою № 6 та дитячим садком № 8 давала можливість проводити спільні виховні та просвітницькі заходи, залучати дітей до читання, знайомити їх із новинками літератури та формувати стійкий інтерес до книги.
У 1987 році розпочалася реконструкція приміщення бібліотеки, яке тривалий час перебувало в незадовільному технічному стані. Завдяки наполегливості директорки міської централізованої бібліотечної системи Оксани Трохимівни Сугак питання ремонту було вирішено. Проведені роботи дозволили значно збільшити площу бібліотеки та покращити умови обслуговування читачів.
У цей важливий період бібліотеку-філію № 2 для дітей очолювала Лідія Миколаївна Мартинюк (1986–2001 рр.) — енергійний, відповідальний керівник і висококваліфікований фахівець бібліотечної справи. Саме завдяки її наполегливості, професіоналізму та щирій відданості роботі старе приміщення поступово перетворювалося на сучасну дитячу книгозбірню, здатну відповідати потребам часу та своїх читачів. Подальшим кроком у покращенні матеріально-технічної бази стало переведення у 1996 році бібліотечної котельні на газове опалення, що дало можливість створити комфортніші умови для відвідувачів у холодну пору року та забезпечило стабільну роботу закладу.
Традиції, закладені попередніми поколіннями бібліотекарів, гідно продовжували наступні керівники. У різні роки бібліотеку очолювали Ольга Святославівна Швецова (2001–2003 рр.), Валентина Олександрівна Нікітчина (2003–2018 рр.), Неля Володимирівна Бойко (2018–2023 рр.) та Олена Юріївна Боровська (2023–2024 рр.), кожна з яких зробила свій внесок у розвиток закладу, збереження його традицій та впровадження нових форм роботи з читачами.
Упродовж багатьох років бібліотека-філія № 2 для дітей залишалася важливим культурно-освітнім осередком мікрорайону. Щороку її послугами користувалися понад 1,5 тис. користувачів, а книжковий фонд налічував понад 32 тис. примірників. Різноманітна художня, пізнавальна та довідкова література допомагала здобувати знання, розширювати світогляд і відкривати нові горизонти. Відповідаючи на виклики часу, бібліотека поступово впроваджувала сучасні інформаційні технології. Важливою подією стало відкриття у 2011 році інтернет-центру, який значно розширив можливості користувачів щодо пошуку інформації, навчання та спілкування.
У 2022 році бібліотека-філія № 2 для дітей отримала нову назву та стала бібліопростором «ЕКО».
Історія бібліотеки — це не лише дати, цифри та події. Передусім це люди, чия щоденна праця, відданість професії та любов до дітей формували її обличчя протягом десятиліть. Сьогодні, згадуючи пройдений шлях, ми з вдячністю віддаємо шану всім, хто творив і продовжує творити літопис найстарішої дитячої бібліотеки міста.
У різні роки в бібліотеці працювали Ніна Володимирівна Дейнека, Людмила Вікторівна Онищук, Юлія Миколаївна Пивовар, Галина Михайлівна Туровська, Світлана Петрівна Брацюк, Тетяна Павлівна Швіцова та багато інших фахівців, які сумлінно виконували свою справу, сприяли розвитку читання та вихованню юних звягелян.
Окремої подяки заслуговують технічні працівники, чия праця часто залишається непомітною для відвідувачів, але є надзвичайно важливою для повноцінного функціонування бібліотеки. Серед них — Марія Андріївна Шпак, яка присвятила бібліотеці 38 років свого життя, Наталія Валентинівна Гончарук, Інна Дмитрівна Шпаковська, Юлія Миколаївна Копач, Леся Володимирівна Махновецька, Володимир Миколайович Беляєв, Леонтіна Віталіівна Радзивіл, Тетяна Яківна Люшненко. Саме завдяки цим людям бібліотека залишалася затишним і гостинним місцем для читачів.
У 2025 році через аварійний стан будівлі бібліотеку було переведено до приміщення гімназії № 6. Завдяки спільним зусиллям працівників, освітян та громади створено сучасний бібліопростір. Уже у вересні оновлена книгозбірня гостинно відчинила двері для читачів. Заклад очолила Шишкіна Олена Вікторівна.
Світлі та затишні зали, комфортні місця для читання, навчання і творчості відкрили нові можливості для роботи з користувачами. Бібліопростір зберіг свої найкращі традиції, водночас набувши сучасного вигляду та нового змісту. Сьогодні він залишається простором зустрічей, спілкування, пізнання і натхнення, де книга продовжує об'єднувати покоління.
Так, вступаючи у своє дев'яте десятиліття, бібліопростір не лише береже багату спадщину минулого, а й упевнено дивиться у майбутнє, залишаючись важливим культурним осередком громади.
Пропонуємо до перегляду добірку архівних світлин.
