16 червня 2022 року наше місто повернуло свою історичну назву – Звягель. Відтоді вирішили у цю дату святкувати День міста. А сьогодні, 16 червня 2026 року, під час урочистостей з нагоди свята, людей, які будують, захищають та прославляють нашу громаду, відзначили орденом "Звягель". Серед нагороджених – шість Героїв України, а також освітяни, митці, дослідники та тренери. У нашому матеріалі – детально про тих, ким пишається Звягель.
"Знищено значну кількість окупантів": шість Героїв України
Головний акцент цьогорічного нагородження – це ті, завдяки кому над Звягелем майорить український прапор. Орден "Звягель" отримали військові, чиї долі тісно пов'язані зі Звягельщиною та нашою легендарною 30-ю окремою механізованою бригадою імені князя Костянтина Острозького.
Максим Данильчук
Герой України, підполковник Збройних сил України
Народився в 1998 році в с. Барвинівка. Закінчив 11 класів у Барвинівській ЗОШ № 1. У 2020 році випустився з Національної академії Сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного в м. Львів.
Нагороджений державними нагородами України: орденом Богдана Хмельницького III ступеня, орденом Богдана Хмельницького II ступеня, орденом "За мужність" III ступеня.
Пройшов шлях від командира взводу до начальника штабу та командира 2-го батальйону 30-ї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького Сухопутних військ ЗСУ. Виконував бойові завдання в Донецькій та Харківській областях. Завдяки його професіоналізму знищено значну кількість окупантів та їхньої техніки. У лютому 2023 року під керівництвом Максима Данильчука було відбито численні атаки штурмових груп російської приватної військової компанії "Вагнер" на Донбасі. 24 лютого 2024 року на території аеропорту "Антонов" біля міста Гостомеля на Київщині Президент України Володимир Зеленський вручив Максиму Данильчуку орден Золота зірка з присвоєнням звання Героя України.
З 17 вересня 2025 року обіймає посаду команди 47-ї окремої механізованої бригади.
Володимир Гринюк
Герой України, полковник Збройних сил України
Закінчив Луцький педагогічний коледж у 2006 році. Відтоді проходив строкову службу в лавах Збройних сил України та навчався в Академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у Львові. Після здобуття вищої військової освіти служив у 30-й окремій механізованій бригаді 8-го армійського корпусу Сухопутних військ Збройних сил України.
10–11 лютого 2015 року під час зачистки населеного пункту Логвинове завдяки сміливості та блискавичним рішучим діям офіцера штурмова група захопила частину населеного пункту. При цьому, особисто Володимир Гринюк, знищив 3 одиниці бронетехніки та до 30 бойовиків. Під час проведення операції отримав поранення, але продовжив керувати зведеним підрозділом. Підпорядкований Володимиру підрозділ знищив велику кількість бронетехніки та живої сили незаконних збройних формувань.
Станом на жовтень 2017 року – заступник командира механізованого батальйону 30-ї окремої механізованої бригади. Станом на липень 2022 року – командир мотопіхотного батальйону 30-ї окремої механізованої бригади. Начальник кафедри військової підготовки Національного університету оборони України.
Володимир Сидунець
Герой України, майор Збройних сил України
Житель Звягеля. Звання "Герой України" отримав у 2022 році, маючи звання старшого лейтенанта. Служить в одному з підрозділів оперативного командування "Північ".
Від початку повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну 24 лютого 2022 року захищав територію Чернігівської області. 10 березня Володимир Сидунець координував проведення вогневої засідки на колону техніки противника поблизу с. Припутні Прилуцького району Чернігівської області. У результаті українським зведеним підрозділом у складі 2-х гранатометних розрахунків (ПТРК "Корсар" та NLAW) було знищено дивізіон балістичних оперативно-тактичних ракетних комплексів "Іскандер" – 4 пускових машини та низку допоміжних машин з обслугою.
Сергій Собко
Герой України, бригадний генерал Збройних сил України
У липні 2014 року батальйонна тактична група під керівництвом Сергія Собка разом із десантниками 95-ї бригади взяла стратегічний плацдарм Савур-Могила на Донеччині. Від початку повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну був одним із керівників оборони Києва. Обіймав керівні посади Сил територіальної оборони.
Сергій Собко став одним із героїв фільму "Рейд. Сила нескорених".
Народився 11 липня 1984 року в селищі міського типу Літин Вінницької області. Закінчив у 2005 році Одеський військовий інститут Сухопутних військ (диплом з відзнакою). З початком російської збройної агресії – командир механізованого батальйону 30-ї ОМБр майор Сергій Собко – виконував бойові завдання в районі проведення антитерористичної операції. З серпня 2017 року – командир 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади (нині – окрема гірсько-штурмова бригада). Після створення в січні 2022 року Сил територіальної оборони ЗСУ призначений начальником штабу – заступником командувача Сил ТрО. У березні 2022 року присвоєно звання бригадного генерала.
Іван Віннік
Герой України, полковник Збройних сил України
Від весни 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України. Зокрема, влітку, того ж року в боях за Савур-Могилу, село Степанівка, міста Лутугне, Міусинськ та Щастя.
Народився 1985 року в селі Шийківка Борівського району Харківської області. 2008 року закінчив факультет військової підготовки Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" за спеціальністю "Озброєння та техніка танкових військ".
Військову службу розпочав на посаді заступника командира танкової роти з озброєння 30-ї окремої механізованої бригади. У 2010 році був призначений командиром танкової роти, у 2016 році – командиром механізованого батальйону. Брав участь у боях за звільнення міста Міусинська, села Червона Поляна Антрацитівського району, міста Лутугине, міста Щастя та інших населених пунктів Луганської області. Загалом у період з липня по вересень 2014 року танкова рота під керівництвом капітана Вінніка виконала ряд бойових завдань, у ході яких були мінімальні втрати серед особового складу.
У квітні 2016 року отримав військове звання майора та був призначений командиром механізованого батальйону 30-ї окремої механізованої бригади. Згодом отримав звання підполковника. 9 серпня 2022 року призначений командувачем 72-ї окремої механізованої бригади.
Олег Гончарук
Герой України, полковник Збройних сил України
Житель Звягеля. Брав участь в антитерористичній операції та операції Об'єднаних Сил на сході України. З початком повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну тримав оборону на східному та південно-східному напрямках.
Полковник Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Лицар ордена Богдана Хмельницького трьох ступенів, кавалер ордена "За мужність" III ступеня.
Станом на 2017 рік обіймав посаду першого заступника – начальника штабу 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Станом на 2018 рік – виконувач обов'язків командира бригади. З 19 листопада 2019 року по 11 вересня 2022 року – командир 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Разом з бригадою Олег Гончарук брав участь в операціях об’єднаних сил на Донбасі, зокрема в боях за Станицю Луганську.
В перші місяці повномасштабної війни тримав оборону на східному та південно-східному напрямках, зокрема на Миколаївщині. З кінця літа 2022 року 128 ОГШБр взяла участь у визволенні Херсонщини.
На благо громади
Валентина Титяневич
Колишня директорка школи №2 та ексзаступниця міського голови, керівниця підприємства ПСП "Граніт", яке щомісяця фінансує придбання обладнання для ЗСУ
Розпочала свою трудову діяльність в освітній сфері в школі №2, де пропрацювала 24 роки. Спочатку була вчителькою, згодом обіймала посаду заступника директора, а з 1984 року очолювала навчальний заклад, проявивши високі організаторські здібності та педагогічну майстерність.
За вагомий внесок у розвиток освіти їй було присвоєно звання "Старший учитель", нагороджено знаком "Відмінник освіти України".
У 2002 році Валентина Степанівна була обрана на посаду заступника міського голови Новограда-Волинського (протягом двох скликань). За значні заслуги перед державою та суспільством нагороджена орденом княгині Ольги III ступеня.
Валентина Степанівна згодом реалізувала себе як керівник аграрного підприємства. Підприємство під її керівництвом визнавалося переможцем в обласних номінаціях "Кращий аграрій Житомирщини", "Кращий суб’єкт середнього підприємництва".
Вона є активним учасником і постійним донором благодійного фонду Олександра Ющенка. Завдяки їй ПСП "Граніт" щомісяця донатить кошти на придбання автомобілів та іншого обладнання для ЗСУ.
Її внесок у розвиток освіти, економіки має важливе значення для Звягельської громади.
Віктор Фурман
Художник, автор ескізу ордена "Звягель", пам'ятника Борису Шарварку та в'їзного знака міста,
який після початку вторгнення служив у добровольчому батальйоні
Художник від Бога. Працює в Звягельській школі мистецтв, але відомий своїми роботами та участю в житті Звягельської громади.
Його найвідоміші роботи: Ескіз відзнаки міста орден "Звягель", Ескіз пам’ятника Борису Шарварку, Візитівка "Місто військової слави" при в’їзді в місто, Панно у фойє Звягельської школи мистецтв, Панно в сесійній залі Будинку Рад нашого міста, Ілюстрації до поетичної збірки Ніни Талько-Петрук "Барви Ордана" та Юрія Ковальського "Прозріння", Розпис Храму Первоверховних Апостолів Петра і Павла, Розпис ікони Божої Матері у Свято-Михайлівській церкві Звягеля, Настінний розпис фасаду Звягельського краєзнавчого музею "Літописний Возвягель", Декоративний розпис Лесиного джерела на вул. Надслучанській в Звягелі, Панно в музеї родини Косачів-Драгоманових.
Також саме Віктор Фурман на замовлення 30-ї ОМБр створив ікону Покрови Пресвятої Богородиці, а Благословення на її написання надав Владика Паїсій, Єпископ Житомирський і Овруцький.
З під його майстерного пензля вийшли десятки портретів нашої славетної землячки Лесі Українки, Тараса Шевченка, чарівні пейзажі з краєвидами нашого міста Звягеля.
Віктор Фурман неодноразово відзначався в номінації "Гордість міста".
З початком війни з російським агресором одним із перших записався в добровольчий батальйон та довгий час ніс службу.
Леонід Коган
Дослідник історії громади, автор понад 180 наукових статей та розвідок,
співавтор книг про історію міста
Леонід Григорович Коган краєзнавством зацікавився і став активно ним займатись у 1980-х роках. Він фактично присвятив своє життя вивченню історії нашого міста та його громади. За свої кошти видав книгу Феєрберга "Світ і тіні" та встановив меморіальну дошку на честь письменника.
Леонід Коган постійно працює в архівах Звягеля, Житомира, Києва, Львова та за кордоном у Польщі, Білорусі, Ізраїлі, щоб висвітлити маловідомі факти та події нашого міста.
Завдяки активній роботі в архівних установах ним здійснено науковий аналіз та публікацію Інвентарів Звягеля 1620–1699 років. Реконструював топоніміку та некрополістку Звягеля. Переклав матеріали з німецької, польської, старопольської, англійської, івриту, ідішу. Є провідним співавтором науково-популярних видань "Новоград-Волинський. Історія міста", "Новоград-Волинський. Персоналії". Майже 20 років він проживає в Німеччині, але постійно їздить в Україну і займається архівно-пошуковою роботою.
Леонід Григорович є автором 87 статей у збірниках наукових конференцій та понад 100 статей у газетах "Лесин край", "Звягель", "Вісті", "Єврейські вісті". Понад 90 краєзнавчих розвідок опубліковано на Новоград-Волинському інформаційно-культурному порталі, на сайтах "Віртуальний музей історії Звягеля (Новоград-Волинського)", "Мій Бердичів", "Історична Волинь", Новоград.City, PULYNY NEWS.
Валентина Сільвертюк
Директорка ліцею №4, яка залучила міжнародні гранти від UNICEF, GIZ та ПРООН
для модернізації закладу й створення STEM-лабораторії
Валентина Анатоліївна Сільвертюк на посаді директора школи №4 працює з 2009 року. Вона зарекомендувала себе досвідченим педагогом, фахівцем, умілим організатором і керівником.
Завдяки їй Ліцей №4 Звягельської міської ради поповнилася п'ятьма сучасними кабінетами STEM-освіти, забезпечено дві інклюзивно-ресурсні кімнати з відповідними дидактичними та технічними доповненнями для дітей з особливими освітніми потребами. Велику увагу приділяє залученню грантів всеукраїнських і міжнародних фондів.
Ліцей №4 під її керівництвом співпрацює з Європейськими проєктами. Це впровадження інноваційних технологій у навчальний процес через створення STEM-лабораторії за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), реалізацію заходів з енергозбереження та модернізації інфраструктури закладу (GIZ), співпраці з БФ "Жовто Блакитні Крила", співпраці з міжнародними фондами ПРООН. Валентина Сільвертюк брала активну участь у реалізації Міжнародного соціального проєкту "Книга добра".
Михайло Олендер
Тренер-викладач з волейболу в ДЮСШ, вихованки якого у 2024 році
здобули бронзу на Чемпіонаті України серед жінок
Михайло Юхимович Олендер працює тренером-викладачем з волейболу ДЮСШ імені В.П. Єрмакова. З перших років тренерської діяльності Михайло Юхимович проявляє значну ініціативність у зміцненні матеріально-технічної, методичної та навчально-тренувальної баз волейбольного відділення ДЮСШ.
Його вихованці є постійними переможцями та призерами міських, обласних та всеукраїнських змагань. Серед учнів є майстри спорту, кандидати в майстри спорту, спортсмени 1 розряду, кандидати до складу збірних команд України. Протягом 2013–2020 років юнацькі команди з волейболу ДЮСШ імені В.П. Єрмакова неодноразово ставали переможцями та призерами чемпіонату Житомирської області. У 2024 році три вихованки ДЮСШ стали бронзовими призерками Чемпіонату Першої ліги України з волейболу серед жінок.
У 2006 році Михайло Юхимович був переможцем у міській номінації "Кращий тренер року", у 2009 році Житомирська обласна державна адміністрація та Житомирське обласне відділення НОК України визнали його "Кращим тренером 2008 року". Він має звання "Заслужений працівник фізичної культури та спорту України".
Всі одинадцять нагороджених – різні за віком, професіями та життєвими шляхами. Проте їх об'єднує одне: у найважчі часи вони не залишилися осторонь, а продовжили кожен на своєму місці будувати український, сильний та самобутній Звягель.
