Смерч і торнадо – це одне й те саме атмосферне явище: стрімкий вихор, що утворюється в грозовій хмарі й тягнеться до землі або води у формі стовпа чи "хобота". Різниця лише в географії вжитку: "торнадо" кажуть переважно в Північній Америці, а "смерч" – загальноприйнята назва в Європі, зокрема в Україні. Тож смерчі бувають і в нас – значно слабші й локальніші, ніж американські торнадо, але цілком реальні. Переконатися в цьому встиг і Звягель.
В Україні смерчі найчастіше спостерігають улітку – поблизу річкових долин, у степових і прибережних регіонах, зокрема на Херсонщині, Миколаївщині та Одещині, коли поєднуються висока температура, вологість і нестійка атмосфера. Вони можуть спричиняти локальні руйнування, але без тих масштабів, які знає Північна Америка.
Природа та небезпека смерчів
Усе починається як звичайна гроза – часто з дощем і градом. Потім, за кілька хвилин, температура повітря всередині грозової хмари різко знижується, і з неї виривається конусоподібний "хобот" із лійкоподібними розширеннями вгорі та внизу. Він стрімко опускається до землі. Сильне зниження тиску всередині хмари охолоджує повітря, водяна пара конденсується – і смерч стає видимим. Свій колір він змінює, коли підхоплює пил і сміття.
Смерчі часто виникають групами по два, три й навіть більше. Вони генерують сильні електромагнітні поля та супроводжуються блискавками: частинки повітря труться одна об одну, і через це воно електризується. Обертатися вихор може як за годинниковою стрілкою, так і проти неї.
Швидкість вітру в смерчі сягає 100 м/с і більше, що робить його небезпечним для людей та інфраструктури. Довжина шляху зазвичай становить 15–30 км, ширина смуги руйнувань – від кількох десятків до кількох сотень метрів, тривалість – від кількох хвилин до пів години, а швидкість переміщення – 40–60 км/год.
Особливості українських смерчів
Українські смерчі насамперед локальні: площа ураження зазвичай кілька сотень метрів, а існують вони недовго – від кількох хвилин до півгодини. За інтенсивністю переважно слабкі або середні, рідко перевищують рівень F1–F2 за шкалою Фуджити. Вони можуть пошкодити невеликі будівлі, дерева, лінії електропередач, але не спричиняють масштабних катастроф. Головна їхня небезпека – у непередбачуваності та локальних руйнуваннях.
Для смерчу потрібне поєднання високої температури, вологості та сильних конвективних процесів – найчастіше в зоні дії циклонів або фронтів, коли різко взаємодіють тепле й холодне повітря. В Україні такі умови трапляються влітку.
Через глобальне потепління умови для смерчів в Україні стають дедалі сприятливішими. Головне паливо для них – різкий температурний контраст. Коли після тривалої спеки (від +30 °C і вище) на територію країни проривається холодне повітря, виникає потужна конвекція й формуються суперхмари (зокрема й Mammatus), які запускають обертання мезоциклонів. Через це географія смерчів розширюється – останніми роками їх усе частіше бачать на Київщині, Рівненщині, Тернопільщині та Львівщині.
Хмари Mammatus – непрямі передвісники смерчів
Вим'яподібні хмари Mammatus не є прямою ознакою смерчу, проте свідчать про надзвичайно потужну атмосферну нестабільність. Їхня структура нагадує "пухирці", що звисають із нижньої межі хмар, і може охоплювати десятки кілометрів.
Поява таких хмар має стати сигналом і для синоптиків, і для населення: варто очікувати інтенсивних конвективних явищ – гроз, шквалів, граду, а подекуди й смерчів. Спостереження показують, що Mammatus часто супроводжують сильні грози та локальні смерчі. Приміром, на Волині у 1987 році очевидці згадували "страшне небо" з незвичною структурою хмар перед руйнівним смерчем. Тобто самі Mammatus смерчів не "створюють" – їхня поява є непрямим попередженням про можливий розвиток небезпечних процесів.
Смерчі на Звягельщині
Попри всю рідкісність явища, наш район відчув його на собі не раз.
Найпомітніше – у травні 2019 року. 16 травня через села Майстрова Воля, Пилиповичі, Городище та Анета, за словами очевидців, пройшовся справжній смерч. Стихія зривала дахи, ламала дерева, рвала електричні дроти й газові труби. В Анеті знеструмило дві вулиці, пошкодило дах у 22 будинках, а місцевого коня вбило струмом. У Пилиповичах буревій пошкодив 39 будинків, а на трасу Київ–Чоп поблизу села впало дерево й заблокувало рух – рятувальникам довелося розчищати дорогу електролебідкою.
Наслідки виявилися такими значними, що вже за кілька днів обласна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки класифікувала негоду як надзвичайну ситуацію природного характеру. Найбільше постраждали ліси: після буревію зі смерчем у Новоград-Волинському та Ємільчинському районах пошкодило 563 гектари лісу – 258 га в Городницькому лісовому господарстві та 305 га в Новоград-Волинському.
А от смерч 24 квітня 2025 року обійшовся без руйнувань, зате навдивовижу видовищно. Близько 14:00 вихор помітили просто в центрі Звягеля – журналісти Новоград.City зафіксували його на перехресті вулиць Шевченка та Михайлівської, звідки він звернув у бік медколеджу. Того дня обласний центр гідрометеорології попереджав про грози та шквали до 15–20 м/с.
Що робити, якщо побачили смерч
Найголовніше – укритися в надійному місці: у підвалі або в центрі міцної будівлі, якомога далі від вікон. Якщо ви в авто, краще залишити машину й сховатися в кюветі чи низині. А ось у легких спорудах – гаражах, зупинках, сараях – ховатися не можна, вони небезпечні.
Не варто й знімати смерч зблизька, навіть якщо він здається повільним: це оманливе враження. І, попри слабкість українських смерчів, недооцінювати явище не можна – загрозу може нести навіть маленький вихор.
Цікаві факти про смерчі
90 % смерчів в Україні залишаються непоміченими й офіційно не реєструються – вони проносяться над малонаселеними місцевостями, лісами чи полями, лишаючи по собі хіба повалені дерева, які згодом фіксують із супутників.
Смерч категорії F5 за шкалою Фуджити не лишив би від населеного пункту майже нічого: тиск усередині вихору такий низький, що він всмоктує все на своєму шляху й переносить на значні відстані.
75 % смерчів трапляється у США, особливо в регіоні, відомому як "Алея торнадо". Тобто з кожних чотирьох смерчів у світі три виникають у США й лише один – на решті континентів.
Найдовший шлях смерчу зафіксували у США в 1925 році – понад 350 км, і тривав він близько 3,5 години. Для порівняння: Харківська область простягається із заходу на схід приблизно на ті самі 350 км.
Існують і водяні смерчі – вони виникають над теплими поверхнями моря чи океану й виглядають як спіралі з водяного пилу. Потужні смерчі бувають на всіх континентах, крім Антарктиди. І навіть не лише на Землі: піщані вихори фіксували на Марсі.
За матеріалами Українського гідрометеорологічного центру
