Влітку водойми стають особливо вразливими через спеку, зниження рівня води, нестачу кисню, активний відпочинок та браконьєрство. Для Житомирщини, де останніми роками фіксуються випадки обміління і погіршення екологічного стану, збереження водних біоресурсів має особливе значення. Законодавство передбачає чіткий механізм визначення шкоди, завданої незаконним виловом.
Державна екологічна інспекція нагадує про механізми визначення шкоди за незаконний вилов риби
Штрафи за незаконний вилов риби
Держава встановила механізм відшкодування для кожного виду водних біоресурсів, які враховують екологічну цінність кожної особини. Незаконний вилов однієї рибини може коштувати порушнику таких сум:
- сом – понад 5 тисяч гривень;
- судак – понад 3 тисячі гривень;
- щука – понад 3 тисячі гривень;
- лящ – понад 1,5 тисячі гривень;
- окунь – понад 3 тисячі гривень.
На практиці суми можуть бути значно більшими. Адже під час незаконного вилову, особливо сітками, у пастку потрапляють десятки риб різних видів. У таких випадках шкода обчислюється окремо щодо кожного екземпляра, після чого підсумовується.
Приклади з практики на Житомирщині
Так, у липні цього року під час рейдового заходу на одній із водойм Житомирської області державні інспектори виявили факт незаконного вилову риби забороненими знаряддями лову. У сітках знаходилося 27 екземплярів риби різних видів. Загальний розмір шкоди, визначений відповідно до затверджених такс, перевищив 120 тисяч гривень.
Саме так формується сума, яку порушник зобов'язаний відшкодувати державі.
Важливо розуміти: кожна незаконно виловлена риба – це не лише втрачений біоресурс. Це порушений природний баланс водойми, зменшення можливостей для відтворення популяцій і додатковий тиск на екосистеми, які влітку й без того переживають один із найскладніших періодів року.
