Аутизм неможливо «вилікувати» чарівною пігулкою, проте своєчасна корекція здатна творити дива і допомогти дитині адаптуватися до соціуму. Багато батьків лякаються цього слова, хоча насправді це просто інший шлях розвитку. Як не пропустити важливі сигнали в ранньому віці та коли варто звернутися до спеціаліста? Розбираємо найголовніше.

Що таке аутизм і чому він виникає?

Аутизм (або розлади аутистичного спектра — РАС) — це стан, який виникає внаслідок порушення розвитку головного мозку. Він характеризується дефіцитом соціальної взаємодії та спілкування. У хлопчиків аутизм діагностують у чотири рази частіше, ніж у дівчаток.

Точної причини виникнення РАС досі не знайдено, проте доведено вплив генетики та факторів навколишнього середовища.

Аутизм впливає на кожну людину по-різному — від дуже легкої до складної форми. Люди з РАС часто хочуть спілкуватися, проте просто не знають як. Вони можуть бути надзвичайно обдарованими, але потребуватимуть набагато більше часу, щоб навчитися простих побутових речей.

Коли з'являються перші ознаки?

Розлади спектра проявляються у дитинстві (зазвичай у перші 5 років життя) і зберігаються в дорослому віці. Проте діагностувати ризик розвитку аутизму можна вже в 1,5-річному віці за допомогою спеціальних скринінгових тестів.

6 головних ознак на що батькам потрібно звернути увагу:

1. Порушення мовлення.

Деякі діти зовсім не розмовляють, інші мають помітне відставання від однолітків. Тривожні маркери за віком:

  • До 12 місяців: малюк не лепече (не «агукає»), рідко виявляє радість при контакті з мамою.
  • У 2 роки: дуже бідний словниковий запас (лише 10–15 слів).
  • До 3 років: дитина майже не поєднує слова у фрази. Часто такі діти не використовують мовлення для спілкування, а просто механічно повторюють почуті десь слова чи фрази (ехолалія) або вигадують власні.

2. Відсутність емоційного контакту.

Це один із найпомітніших сигналів. Малюк може:

  • уникати зорового контакту (не дивитися в очі);
  • не тягнутися до батьків на руки та не посміхатися у відповідь;
  • чинити опір обіймам і дотикам;
  • не реагувати на своє ім'я (здається, ніби дитина має проблеми зі слухом).

3. Усамітнення та труднощі в соціумі.

Діти з РАС можуть відчувати сильну тривогу в галасливих компаніях або нових місцях. Вони рідко долучаються до спільних ігор з однолітками, мають труднощі з розумінням емоцій інших людей і віддають перевагу самотності — це захищає їх від сенсорного перевантаження.

4. Напади агресії та аутоагресії.

Будь-яка невдача чи зміна планів може викликати у дитини спалах гніву або сильну істерику. Агресія може бути спрямована як на оточуючих, так і на самих себе (за статистикою, аутоагресія, як-от кусання чи биття себе, зустрічається у 30% випадків).

5. Специфічний інтерес до іграшок.

Замість сюжетної гри (наприклад, катати машинку чи годувати ляльку), дитина може годинами виконувати монотонні дії: вибудовувати іграшки в ідеально рівний ряд, крутити колесо від машинки або сортувати предмети за кольором.

6. Стереотипна поведінка та страх змін.

Для дітей з аутизмом надзвичайно важлива рутина. Будь-які зміни (новий маршрут, інша тарілка) викликають паніку. Також часто спостерігаються повторювані рухи (стимінг): дитина може годинами бігати по колу, розгойдуватися з боку в бік, махати руками, як крильцями, або заворожено дивитися на об'єкти, що обертаються (наприклад, барабан пральної машини).

Що робити далі?

Якщо ви помітили у своєї дитини кілька з перелічених ознак, не панікуйте, але й не зволікайте — зверніться до педіатра, дитячого психіатра або невролога. Раннє виявлення порушень у рази підвищує ефективність корекції.

Пам’ятайте! Аутизм — це не вирок, це лише діагноз. Вчасне його визначення допомагає швидко розпочати процеси реабілітації, адаптації та подарувати дитині якісне, повноцінне життя.

За інформацією ДУ "Житомирський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України"