"Відірвався листок календаря з написом "31 грудня 1949 року", і на сцені з’явився "1950 рік", — так почалася новорічна ялинка в міському піонерському клубі.
Великий новорічний бал-маскарад відбувся в міському Будинку культури, в якому взяли участь понад 500 осіб. Ігри змінювалися танцями, пісні — віршами. Вручили призи за найкраще виконання сольних номерів, за найкращий маскарадний костюм ["РП" від 4 січня].
Підбиваючи підсумки минулого року, голова виконкому міської ради Т. Довгоп’ят відзначив, що 1949 рік був "роком перемог у всіх галузях народного господарства". Промисловість Новограда-Волинського досягла довоєнного рівня, а верстатобудівний завод ім. Сталіна значно перевищив його і освоїв випуск нового виду продукції — напівдизелів. На честь 70-річчя з дня народження Й. В. Сталіна пущено нову дизельну електростанцію ["РП" від 4 січня]. На заводі створили книгу пошани, до якої занесли 10 фотокарток найкращих виробничників і описи їх трудових досягнень ["РП" від 26 березня]. Серед передовиків верстатобудівного заводу на шпальтах газет згадуються слюсар О. Яворський, токар П. Ящук, формувальник Г. Мальков та ін.
О. Климець (ліворуч) та К. Ткачук за роботою
Газета повідомляла про відкриття нового робітничого клубу із залом на 150 осіб і бібліотекою при міжрайонній майстерні капітального ремонту ["РП" від 28 січня]. На цьому підприємстві працювали слюсарі-стахановці О. Климець і К. Ткачук.
Згідно з оголошенням, артіль інвалідів ім. Петровського (вул. Леніна № 34) пропонувала споживачам столярні вироби, ковальські, бляшані, лудильні, слюсарні та шорні роботи, фарбування тканин і хімічну чистку одягу, пошиття одягу та взуття ["РП" від 8 лютого]. У липні 1950 року ліквідували промислову артіль "Трудхарчовик" ["РП" від 7 липня]. Об’єднання промислових артілей ім. Петровського та ім. Ватутіна створило додаткові умови для розширення виробництва, в результаті чого відкрився новий цех з виготовлення питної соди ["РП" від 27 серпня].
Великі нарікання, як і раніше, викликала робота міської електростанції. Вночі, коли в лікарні проходила складна операція, раптом вимикалося світло і наставала темрява ["РП" від 9 липня].
Не було забезпечено електроенергією село Смолка, яке нині входить до складу міста: "На відстані приблизно 300-500 метрів від Смолки проходить міська електросітка. Але незважаючи на це, село ще й досі не електрифіковане. Ще в квітні 1949 року ставилося на засіданні міськвиконкому це питання. "Коли збудуємо нову електростанцію, тоді й підключимо вас до міської електрики", — відповіли у виконкомі міськради. Пройшов уже чималий відрізок часу з того дня, як пущено в дію нову електростанцію, та справа електрифікації Смолки не розв’язана" ["РП" від 17 лютого]. Критикуються також низька якість хлібу, який випікали на хлібозаводі, погана організація праці на Лубчицькому млині ["РП" від 29 березня, 12 квітня].
Новоград-Волинській конторі зв’язку (начальник В. В. Андреєв) за здобуту першість присудили перехідний Червоний прапор облвиконкому і обкому КП(б)У. Телефоністки міської телефонної станції Семенова і Щедріна, працюючи на двох комутаторах, досягли швидкості відповідей на виклики абонентів за 4,1 секунди при нормі 5 секунд ["РП" від 20 серпня].
Навесні 1950 року розпочалася відбудова приміщення кінотеатру, сильно пошкодженого під час боїв за визволення міста. Будівельники зобов’язались закінчити відбудовчі роботи до 33-х роковин Жовтневої революції ["РП" від 19 березня і 21 травня].
У міському парку культури і відпочинку під керівництвом досвідченого інженера-ботаніка зеленого господарства С. М. Проховського проводили роботи з озеленення території. Тут передбачали посадити 4500 фруктових і декоративних дерев, виготовити декілька квіткових клумб, установити 50 лавок ["РП" від 2 квітня]. Учні СШ № 5 у вільний від навчання час працювали над впорядкуванням парку. Протягом трьох днів старшокласники посадили 1200 дерев і очистили 400 метрів доріжок ["РП" від 26 квітня]. Однак "до послуг відпочиваючих у міському саду немає ні розваг, ні навіть кіоску для придбання літератури" ["РП" від 6 серпня].
Благоустрій багатьох вулиць міста був у незадовільному стані: "Ніяк не спроможеться міськкомунгосп огородити сквер по вул. Міжнародній, як слід його впорядкувати... Вже другій рік ремонтується бруківка по вул. Червоноармійській, але далі квартири завідуючого міськкомунгоспом т. Блама ця робота не просувається, хоч заготовлено достатню кількість будматеріалів для продовження робіт. Навіть на центральних вулицях міста є великі вибоїни і ями... Великі калюжі утворилися майже біля всіх водогінних колонок, тому що директор водогону т. Безпалько не подбав про їх обладнання. Обурлива антисанітарія і бруд панують на площах, що прилягають до колгоспного базару, біля дитячого будинку, на подвір’ях багатоквартирних будинків №ь4 по вул. Міжнародній і № 28 по вул. Івана Франка, на розі вулиць Радянської і Урицького" ["РП" від 26 березня]. Селянам, які приїжджали до міста на базар, ніде було поставити вози, тому їхні підводи займали частину вулиць Шевченка, Рози Люксембург і деяких інших ["РП" від 30 липня]. Негативно оцінювалася робота ремонтно-будівельної контори (начальник — Вакуленко), працівники якої довго зволікали з ремонтом приміщень дитячого будинку ["РП" від 11 жовтня].
Гуртківці В. Шаповалов (ліворуч) і К. Стрижевський за монтажем радіоприймача
Понад 400 учнів міських шкіл зібралися в гаю на березі річки Случ на традиційне піонерське вогнище, присвячене початку нового навчального року. Прийнявши рапорти від голів рад піонерських дружин, завідувачка піонерського відділу міськкому комсомолу Чайківська привітала присутніх і побажала їм у новому навчальному році домогтись кращих успіхів у навчанні. Піонери розповідали, як вони провели канікули, про екскурсії по рідному краю, яку надали допомогу підшефним колгоспам у збиранні врожаю. Учасники самодіяльних гуртків піонерського клубу влаштували біля вогнища великий концерт ["РП" від 3 вересня].
В семирічній музичній школі навчалося 180 дітей, до 100 учнів прийняли в 1950 році. Відкрили нові класи баяну і віолончелі. Для створення учням відповідних умов навчання найближчим часом в різних кінцях міста мали відкритися два філіали школи ["РП" від 22 вересня]. Близько 40 учнів міських шкіл займалися в авіамодельному гуртку, понад 20 учнів брали активну участь в роботі радіогуртка при дитячій технічній станції ["РП" від 13 серпня і 3 грудня].
У статті "Медична авіадопомога врятувала життя людини" розповідається про випадок, що стався з працівницею вантажної контори залізничної станції Новоград-Волинський О. І. Борцовою, яка тяжко захворіла: "Вимагалась невідкладна операція. Негайно звернулися до Київської центральної залізничної лікарні. Начальник облсанавіастанції повідомив, що до хворої надсилається літак, на борту якого знаходиться медперсонал і всі необхідні засоби для проведення операції. Незабаром над територією залізничної станції закружляв літак. Після посадки з його кабіни вийшли досвідчений лікар С. М. Корнілова та її помічниці. Прибулі відразу ж відправились до хворої, яка знаходилась в медамбулаторії станції. Було вирішено провести операцію, яка пройшла досить вдало" ["РП" від 25 червня].
Щиру вдячність за чуйність і дбайливе ставлення до врятування та збереження життя тяжкохворих висловлювали досвідченому лікареві-хірургу Е. Б. Замощину його колишні пацієнти. Лише за останній час він відвернув загрозу смерті від таких тяжкохворих, як С. Гохбан, якого доставили із заворотом кишок і гнійним запаленням очеревини, що викликало необхідність двічі його оперувати. Тяжкохворому на шлунок Є. Лазюті теж зробили складну операцію — вирізали половину шлунка з частиною тонкого кишківника. 9-літній дівчинці Л. Карплюк лікар зробив операцію на правій нозі, чим позбавив її каліцтва ["РП" від 23 серпня].
Не відповідала своєму призначенню швидка медична допомога. Через відсутність автомашини лікарі та медсестри були вимушені ходити пішки до місць виклику. Особливо погано працювалося черговим лікарям у нічний час. Йдучи в різні кінці міста, вони надовго затримувалися. Через вимушені затримки "швидкої допомоги" траплялися випадки, коли тяжкохворі дуже довго чекали на лікаря або медсестру ["РП" від 12 травня].
У міському Будинку культури ім. Щорса (директор — Б. Г. Шарварко) працювали такі гуртки: хореографічний, радіотехнічний, спортивно-фізкультурний, народних інструментів, драматичний, малювальний та художнього читання ["РП" від 8 вересня]. Драматичний колектив Будинку культури (керівник — В. Дубовицький) поставив п’єсу Г. Квітки-Основ’яненка "Шельменко-денщик". Вдало виконали свої ролі найкращі драмгуртківці В. Козицький, Л. Гартвіг, Б. Малиновський, О. Стенюк ["РП" від 5 лютого]. Серед вистав, поставлених місцевим драматичним колективом, згадуються також "Хто сміється останній" К. Кропиви та "За другим фронтом" В. Собка ["РП" від 2 квітня і 25 червня]. З метою популяризації досягнень спортсменів міста в Будинку культури провели спортивний вечір для молоді, на якому були присутні понад 300 осіб. Відбулись показові виступи борців, боксерів, штангістів, гімнастів, акробатів ["РП" від 9 квітня].
За довговічну і бездоганну роботу в системі кінематографії з нагоди 30-річчя радянського кіно Указом Президії Верховної Ради СРСР медаллю "За трудову доблесть" нагороджений начальник Новоград-Волинського райвідділу кінофікації Г. М. Уріс. Його також нагородили атестатом "Відмінник кіномережі". Такий самий атестат одержав найкращий кіномеханік відділу А. Лавренчук ["РП" від 2 квітня]. Понад 1000 читачів користувалися послугами бібліотеки ім. Лесі Українки. Її книжковий фонд протягом року значно поповнився і становив 11387 примірників ["РП" від 19 листопада].
Читачі газети справедливо запитували, коли в місті нарешті буде стадіон. Давно точилися розмови навколо цього питання, складали плани, а справа так і не рухалася. Територію під стадіон вже відвели, але вона залишалася порожньою, заростала бур’янами, навіть не огороджена ["РП" від 26 і 29 березня]. І все ж стадіон відкрили. 11 червня тут відбулася 2-а районна спартакіада сільської молоді ["РП" від 14 червня].
1 жовтня на міському стадіоні за встановленою традицією відбулось велике свято пісні. Зведений хор у супроводі духового оркестру відкрив свято виконанням Гімну Радянського Союзу. Після цього у виконанні хору пролунали також "Пісня про Сталіна", "Наш тост", "Реве та стогне Дніпр широкий", "На захист миру". Як писала газета, "районне свято пісні перетворилось на могутню демонстрацію животворного радянського патріотизму. Воно явилось ще одним свідченням безмежної відданості трудящих рідній Вітчизні і любимому Сталіну" ["РП" від 4 жовтня].
12 і 13 липня в місті над Случчю пройшли обласні змагання з плавання. Найкращих успіхів домігся представник новоград-волинської команди Шустов, який посів шість перших місць, зокрема, в плаванні брасом на 100, 200 і 400 м, батерфляєм на 100 м. Чотири перших місця виборов новоград-волинець Мордвинцев, який встановив три рекорди області ["РП" від 16 липня].
Серед посадових осіб у газетах 1950 року згадуються завідувач міськфінвідділу Прищепа, директор хлібозаводу Шульга, директор лісозаводу О. Сумарев, голови правління артілей ім. Петровського А. Гохман і "Мебельник" Смирнов, голова комітету в справах фізкультури і спорту Варшавський. Зустрічаються адреси деяких підприємств і установ міста: нафтобаза — вул. Привокзальна № 11, автобусна станція — вул. Пушкінська № 30, УШОСДОР (управління шосейних доріг) — вул. Леніна № 99, міська поліклініка — вул. Радянська № 21, школа № 3 — вул. Міжнародна № 78, нарсуд — вул. Пушкінська № 22.
В. Ваховський та Л. Коган, краєзнавці.
