Важко уявити, якою є насправді робота поліціянтів, адже ми, коли бачимо патрульну машину, уявляємо собі все інакше. Я побувала з поліціянтами на нічному патрулюванні міста.
– Добрий вечір, будете понятою, — саме такими словами мене зустріли патрульні. Я зрозуміла, що патрулювання буде цікавим.
Операція "Мопед"
Зупинили чоловіка, який кермував мопедом без шолома та документів. А на додачу – ще й у стані алкогольного сп'яніння. Відмовився проходити перевірку, тому й потрібні були поняті. У таких випадках поліціянти складають адміністративний протокол. Далі вирішує суд. Патрульний Олександр каже, що у Новограді подібні випадки бувають рідко — десь раз на пів року. Частіше викрадають мопеди, тому перевірки обов'язкові.
Прямо на капоті поліціянт Віктор розписує усі необхідні папери, щоб вручити їх порушнику. Рознервований чоловік забирає протоколи та обіцяє такого більше не робити.
А ми сіли у поліційне авто та вирушили на наступний виклик — домашнє насильство.
Приїхали на місце. Історія, здавалося б, банальна: син пиячить та не дає матері спокою, вже й сусіди скаржаться. Жінка в розпачі вирішила викликати поліцію — може хоч так заспокоїться. Ми з Олександром піднялися у квартиру, а Віктор залишився спілкуватися з сусідами. Мати — цілком адекватна жінка і вже просто не знає, що робити з сином-алкоголіком. Він вибив дверну лутку, бо не міг відчинити двері.
– Ви й поліціянт, і психолог водночас, — кажу я Олександрові, поки той заповняє папери. Він усміхається. Так і є: в таких випадках патрульний має порадити людям, що робити, щоб ситуація не повторювалася. Зазвичай такі випадки — це психологічні проблеми у сім'ях типу образ чи недомовок.
Віктор виписав терміновий обмежувальний припис. Це означає, що кривдник певний час не має контактувати із постраждалою. І також можна виписати постанову на суд, де буде зобов'язання заплатити штраф. На перший раз сума невелика – всього 51 гривня. У разі неоплати – сума подвоїться. Мати бідкається, адже синові платити нема чим, все одно доведеться їй. Тому відмовляється.
– Жаль мені його, немає йому де жити, тому прописала тут, – зізнається жінка.
– Мам, ну перестань. Я з понеділка кину курити та пити. І сину своєму зателефоную, коли протверезію, – намагається залагодити конфлікт чоловік.
Поліціянт проводить профілактичну бесіду. Засмучена мати виходить разом із нами, щоб сьогодні не ночувати в одній квартирі з сином.
– Нічого нового, – каже Олександр Вікторові, сідаючи в машину.
Потім чую звук: на планшет поліціянтам надійшов новий виклик. Те саме — домашнє насильство.
Поки їдемо, Віктор, кермуючи, розповідає, що всього по місту може працювати 2 або 3 групи швидкого реагування. Диспетчер із Житомира передає повідомлення групам на робочий планшет. Окрім заповнення великої кількості паперів на місці, потрібно відзначатися і в планшеті.
Назустріч нам вибігає симпатична жінка. Ми заходимо у дім, і одразу йдемо на кухню заповнювати папери.
– Він би мене вдарив, якби я не прихилилася. З ложки картоплею стріляв, прямо по зубах. Я пропонувала розлучитися і поділити майно, а він сказав, що виставить мене на вулицю, – скаржиться жінка.
Процедура така ж: обмежувальний припис на прохання жінки на 5 днів та профілактична бесіда.
Далі надійшло повідомлення про бійку в парку.
Молоді люди збираються там на вихідних танцювати — на "лєтній", як вони його називають. У величезному натовпі (осіб з 40) починаються сутички. Ми підходимо і хтось, побачивши поліцію, випускає сльозогінний газ. Усі, і ми в тому числі, починають кашляти. Поліціянтам вдалося заспокоїти хлопців, які вже почали серйозну бійку в кущах.
— Розбіглися всі, мов мурахи, — каже Олександр, від'їжджаючи з парку.
Патрулюючи місто, поліціянти зупиняли для перевірки декілька автомобілів. І всі водії її пройшли: тобто мали з собою документи, пристебнутий пасок безпеки та були тверезими.
Ще один виклик
На годиннику 3.00. Надійшло повідомлення. Цього разу нанесення громадянці тілесних ушкоджень. Приїхали на місце, де перед нами розгорнулася картина: у невеликій, напівосвітленій хатині сидять близько семи осіб. Серед них – як старші, так і молодші. У повітрі різкий запах тютюну та алкоголю. Постраждала — побита, сильно сп'яніла жінка. Сказала, що її вдарили два чоловіки, проте побої не зніматиме. Для того щоб написати заяву про відмову, довелося світити ліхтарем – у кімнаті немає світла. Навколо жінки ходять хлопці й нецензурно висловлюються. Я, звичайно, вражена, а точніше – обурена. Але поліціянти кажуть, що на день таких випадків може бути безліч. Вони звикли до цього, тож реагують спокійно.
Загалом ми з'їздили майже на 10 викликів, серед яких були і порушення ПДР, і перевірка домашнього арешту. Я побажала Вікторові та Олександрові вдалого нічного патрулювання. Бути поліціянтом – надзвичайно важлива й потрібна справа.
