Як допомогти дитині з уроками, але не змішувати ролі вчителя і мами? Як використовувати переваги дистанційного навчання? Як зробити, щоб маленький школяр вдома не відволікався постійно на розваги? Який найбільший підводний камінь "дистанційки" для тат і мам? Про все це та інше, розповіли батьки для Освіторії.
Не всі діти можуть самостійно вчитися дистанційно. Хтось потребує допомоги з комп'ютером чи телефоном, хтось — з організацією навчання, а є й ті, з ким доведеться розбирати завдання та пояснювати матеріал. А якщо йдеться про початкову школу, діти потребують підтримки ще більше.
9 порад від Людмили Гаєвської, яка займалася з онукою Катрусею, третьокласницею ліцею
Налаштуйте на заняття
Вдома немає потреби зранку бігти до школи. Але без додаткового ритуалу дитина може за весь день не налаштуватися на роботу. Приміром, переодягання з піжами саме по собі не мотивує, бо вважають, що це додаткові нудні вимоги батьків до "сісти, відкрити підручник". Потрібне щось активне: маленька прогулянка (не така, щоб дитина встигла перемикнутися на розваги), танці під улюблену музику тощо.
Не намагайтеся стати вчителем
Іноді родини скаржаться, що діти не слухаються так, як у школі. Не йдуть за уроки, коли треба, відмовляються робити завдання. Краще хай дитина не сприймає маму як вчительку, ніж вірить, що вона постійно оцінює та любить, лише коли всі "відмінно". Недарма радять винаймати логопедів, репетиторів, а не брати все на себе.
Тож на дистанційній освіті дитина має розуміти: є вчителі, хай і далеко, вимоги школи, програма. А батьки не навчають і не вимагають щось, а лише допомагають впоратися з цим. Вони — за тебе.
Хай теми уроків впливають на життя
Кажуть, що батьки — перші вчителі. Але ж чого вони вчили: ходити, говорити, їсти. Не було якогось "уроку", усе це впліталося у звичне життя, а батьки були прикладом. Так можна вчити і школярів — хоча б у початковій школі, і отримати високу мотивацію та гарні результати. Але для цього доведеться створити ілюзію звичайного життя довкола тем уроків. Це не так важко, як здається. Приміром, задачу з математики про птахів, які полетіли, а треба обчислити, скільки залишилося, переробляємо в рецепт, де певну кількість яєць розбили в крем, а решту треба порахувати і додати в тісто.
Математика для 3-го класу: кількість усіх продуктів на одну порцію в рецепті помножити на кількість порцій. Або допомогти обчислити домашній бюджет на тиждень, додаючи та віднімаючи сотні.
Фокус у тому, щоб не пояснювати шкільну задачу на побутових прикладах, а давати аналогічні задачі просто як прохання допомогти по господарству.
Математику можна вводити під час готування, замовлення в інтернет-магазині.
Мову — попросити написати красиво від руки листівку (навіть якщо йдеться про першачка, попросити розставити літери, які вивчають), записати, що треба купити в магазині або справи батьків на день, написати смску. Іноземну мову можна залучати під час прибирання, садівництва чи приготування їжі. Скажімо, взяти рецепт десерту, де продукти записані знайомими іноземними словами, хай помічник чи помічниця перекладає.
Читайте по черзі
Особлива справа — читання. Важливо, щоб воно було частиною сімейного життя, а не шкільним завданням. Тож візьміть за правило ввечері півгодинки читати вголос усій родині щось цікавеньке, жартівливе, що сподобається і дорослим. Робити це треба по черзі — і дитина, і тато, і бабуся.
Не сидіть над душею
Робити все разом з дитиною — помилка. Бо тоді їй хочеться сказати: так напиши мені розв’язання задачі, якщо ти все розумієш. Треба допомагати розбирати матеріал та відповідати на питання, пояснювати завдання, а потім робіть невеличкі перерви, щоб дитина сама виконувала свою роботу.
Хай сама виконує вправу, читає чи дивиться відео від вчителя. Поступово збільшуйте зони її відповідальності. Але якщо йдеться про початкову школу і дитина не навчена самостійності, на жаль, не можна залишити її на півгодини, щоб вона розв’язала три задачі. Інакше вона байдикуватиме. Дайте трохи часу рівно на одне завдання, займіться хатніми справами — перевірте його, а потім поясніть наступне. Якщо роботи немає, посидьте поруч зі словами "Певно, ти ще маленька, не можеш сама працювати". Навіть якщо діти не наполягають, що вони самостійні, одразу на наступному завданні знову дайте шанс — залиште попрацювати.
Введіть дедлайни
Інколи вчителі вимагають показати зроблене протягом дня чи тижня. Діти часто відкладають усе на потім, а наприкінці тижня в них завал. Тож варто для початкової школи встановити власні дедлайни. Але секрет у тому, щоб ввести дві такі межі, бо школяр лише вчиться організовувати свій час. Тож перший дедлайн — за заохочення, якщо вдалося вчасно вкластися. А другий — вже наприкінці дня.
Не намагайтеся зробити домашню роботу ідеальною
Найбільший підводний камінь дистанційного навчання, до якого призвела пандемія, — бажання батьків зробити все ідеально. У класі вчитель спокійно знає, що оцей учень не такий сильний у математиці, а в цього слабкий фонематичний слух, тож пише слова дуже дивно. Батьки ж сподіваються, що діти роблять все якнайкраще, нерідко думають, що педагоги перебільшують. І навіть знати, що в сина чи доньки низькі бали з математики — це одне, а особисто побачити, що малеча не розуміє, скільки буде 2+2, зовсім інше. Тому хай учень робить домашню роботу, так як він вміє та може.
Зважте на власні ресурси
Якщо треба багато чого наздогнати, розподіліть повторювання на тижні та місяці. Але перед тим зважте, чи є у вас час для регулярних ще й додаткових занять, чи є сили на це. Можливо, простіше найняти онлайн-репетитора або почекати, коли пандемічна ситуація буде кращою, і вже тоді вирівнювати ситуацію. Інколи варто тимчасово прийняти рівень знань та вмінь, який є.
Спілкуйтеся, ніби з дитиною зірки
Батьки нерідко нервуються через те, що дитина не хоче вчити чи погано розуміє пояснення. Допомагає такий секрет: уявіть, що королівська особа або зірка доручила вам займатися зі своєю дитиною. Ви точно не стали б кричати: "Чи ти тупа? Як ти можеш цього не знати? І в кого ти пішла?". Використовуйте лише ті слова, які б адресували зірковій дитині. Тоді й уроки будуть зроблені, і стосунки не погіршаться.
7 порад від киянки Марії Гончаренко, яка допомагала займатися доньці Юлі, яка ходить в 2 клас
Займайтеся "дистанційкою", де зручно
Користуйтеся перевагами, і тоді дитині сподобаються заняття вдома. Найочевидніше: з планшетом можна проходити матеріал та робити уроки і в парку, і на березі річки, і на балконі, і на дачі. Хтось може через проєктор виводити навчальне відео на стелю. Займатися можна лежачи, стоячи і навіть у русі. Це значно краще, ніж півдня сидіти за столом. Щоб діти не страждали від надміру невикористаної енергії, "перекладіть" кілька шкільних завдань у формат рухливої гри. Приміром, якщо треба знайти синоніми та антоніми, пишемо їх до різних слів по кілька варіантів на окремих аркушах, розкладаємо по всій квартирі. Дістаємо годинник: "За скільки хвилин ти знайдеш потрібну відповідь?".
…коли і як зручно
Совам за біоритмами можна не вставати рано. А всім дітям замість шкільного дня з 5 уроків краще зробити два-три освітні блоки в розкладі дня. Адже проводити безперервно час за гаджетами шкідливо. У нас щодня було 3–5 уроків у Google Classroom — у той самий час, як зазвичай. У цьому теж є величезні плюси для батьків: не треба було витрачати багато часу, бо вчителі самі пояснювали матеріал, відповідали на запитання, заохочували.
А ось син подруги навчається у 3-му класі іншої школи, де давали лише завдання та відео. Їм виявилося легше отримувати завдання на тиждень, а не щоденно. Про це окремо домовлялися з учителями. Усі предмети за тиждень поділили та займалися щодня певним блоком. Скажімо, вранці математикою, інформатикою. Після обіду півтори години українською та англійською мовами. Завдання з праці та мистецтва ввечері. А "Я досліджую світ" — під час прогулянки, коли б вона не була.
Мотивуйте навчанням майбутній професії
Звісно, початкова школа — не той вік, коли остаточно визначаються з майбутньою професією. Але дітей зазвичай значно більше мотивує навчання професії, яка подобається їм зараз. Хай це пожежник, детектив чи біотехнолог. Тоді шкільні предмети можна пов’язати з цим додатковим навчанням. Юля вчиться в Малій комп’ютерній академії "Крок", де діти проходять тест-драйв професій в IT-індустрії. Вони створюють власні ігри і роботів LEGO. Торік були складнощі з тим, щоб налагодити дистанційне навчання професійним програмам, адже їх не так просто перенести у віртуал. Але в цьому році вони вже запускають онлайн-школу.
Виокремте робочий простір
Одна з проблем домашнього навчання: поруч чимало речей, як відволікають. Ліжко, навіть якщо не тягне повалятися, розхолоджує. Іграшки та книжки. Кухня зі смачними ароматами. Можливо, кіт чи песик, який бігає поруч. Тож якщо дитина займається вдома, робоча зона має бути як ніколи підкреслена. Звісно, кабінет дитині не створиш. Але можна відгородити частину кімнати шторами, ширмою, стійкою з квітами або хоча б килимком чи матами-пазлами іншого кольору. Може бути, що займатися на пару годин дитина йде до кімнати старших братів чи сестер тоді, коли не заважає їм.
Навчайте дитину вчитися
Зробити м’який перехід до занять можна, якщо починати не зі шкільних завдань чи відеоуроків, а з ігор на концентрацію уваги, пам’ять (їх чимало в інтернеті).
Якщо є навчальне відео, під час перегляду можна несподівано зупиняти і просити відповісти на запитання по матеріалу, який щойно розповідали. Але це має виглядати не як допит, а як вікторина з призом у вигляді, наприклад, солодощів або якоїсь приємної дрібнички.
У школі навчали "занотовувати основні тези" відео, тобто малювати побачене вигаданими позначками. Та навіть робити інтелект-карти щодо побаченого.
Зробіть уроки веселими
Звісно, орієнтуємося на завдання зі школи. Але якщо додати до них сюрприз від батьків, якусь родзинку, дитина займатиметься значно охочіше. Якщо відеоконтенту від школи немає, матеріал інколи можна давати підкреслено емоційно, на різні голоси. Артистичних даних не потрібно — не бійтеся передати куті меду: так ще веселіше. Можна прочитати текст з читання кумедними голосами, а можна навіть умови задачі. Але не робіть так надто часто, щоб не відволікти від суті завдання.
Якщо завдання з мови — знайти помилки в тексті, можна не просто роздрукувати його, а поділити на дві частини — "диктант" мами і тата (сестри, брата, бабусі) або ж героїв Лісової школи з книг Нестайка. Хай дитина виправить помилки та поставить оцінку, а дорослі чи "казкові персонажі" хвилюються та вимагають пояснень. А ще, приміром, даємо донечці як журі порівняти два навчальні відео і обрати краще. Можна додати до уроків якийсь з популярних дитячих челенджів.
Влаштуйте собі перерви
У початковій школі, особливо у 1–2-х класах, дистанційне навчання вимагає постійної присутності батьків. А на карантині хочеться відволіктися або робота вимагає хоча б кілька годин "нейтралізації" дитини. Біля екранів можуть добре утримувати спільні онлайн-співи караоке, елементарні танці, фізичні вправи як елементи якогось спорту, створення простих саморобок.
Але це має бути не відео, а дорослий, який через Zoom, Skype, Google Classroom щось перепитує, звертається на ім’я, відповідає на питання. Хто це може бути? Можна платити погодинним онлайн-няням — такі з’явилися торік. А можна скооперуватися з батьками однокласників чи своїми друзями, у яких діти з різницею не більш ніж 5 років. І по черзі "чергувати" з усіма дітьми (що саме давати — підкаже інтернет, де безліч ідей), щоб їхні батьки могли відволіктися.
Нагадаємо, що від 9 вересня ліцей №11 закрили та перевели на дистанційне навчання: у закладі захворіла вчителька.
