Напередодні Дня працівника освіти ми говорили з освітянами про те, що хвилює батьків. У скільки ж років дитина має іти до першого класу? Чи готова вона взяти на себе нову роль? Про це та інше спеціально для Novograd.city розповіли місцеві фахівці.
Останнім часом ми все частіше чуємо висловлення "дитина готова до школи", "дитина не готова до школи". Але що це означає? Деякі батьки вважають, що якщо малеча вміє рахувати, писати, то цього достатньо. Проте це не завжди так. Отже, за якими критеріями дитина має дозріти й бути готовою до навчального процесу – читайте у матеріалі.
Завідувачка садочка № 5 Світлана Ткачук
Пані Світлана стверджує, що готовність дитини до навчання не залежить від віку. Щоб піти в перший клас, дитя насамперед має бути фізично зрілим, вміти поводити себе в соціумі та мати певний рівень розумового й емоційного розвитку.
"Коли краще віддати дитину до школи, у 6 чи 7 років? Напевно, багатьох батьків хвилює це питання, але чіткої відповіді не існує. Бо кожна дитина – індивід. Тут потрібно відштовхуватися від фізіологічного та психологічного розвитку. Раніше до першого класу йшли в 7 років. Сьогодні тенденція змінилася й найчастіше першачками стають у шестирічному віці. Але чи готові діти до навчання, чи варто все ж зачекати рік?
Рішення завжди ухвалюють батьки, спираючись на власні знання та спостереження. Якщо ж цього недостатньо, можна звернутися за діагностикою до спеціаліста – педагога або дитячого психолога.
Важливо, щоб батьківське рішення завжди було об’єктивним, виваженим, а не реалізацією амбіцій дорослих", – зазначає директор ДНЗ № 5.
Людмила Микитенко, вчитель початкових класів ліцею № 11
Людмила Микитенко більше схиляється до того, щоб діти ішли до школи у 7 років. Але так, як показує практика, найоптимальнішим є вік 6,5-7 років. Саме у цей період дитина готова сприймати навчальний процес, бо більшою мірою сформовані психологічні процеси та нервова система.
За її словами, батьки готують своє чадо до навчання ще з народження. Усе розпочинається з простих ігор, розмов, аплікацій тощо. Щоб полегшити адаптаційний процес у школі, вони змалечку мають привчати до самостійності, посидючих ігор, малювати та обводити щось.
"У класі відразу видно, де сидить шестирічка, а де семирічка. Старший учень готовий до навчальної діяльності. У нього розвиненіша зорова пам'ять, увага. А шестирічна дитина – суцільний рух. Навіть попри те, що в першому класі програма підлаштована під ігровий формат, а на кожному уроці протягом 3-5 хвилин змінюється вид діяльності. Та усе це індивідуально і залежить від генетики, тому лише батькам вирішувати, як їхньому малюку буде краще", – говорить освітянка.
Заступник директора школи № 7 Олена Герасимчук
Олена Герасимчук вважає, що не так важливо, скільки дитині років, 6 чи 7, а чим були наповнені ці роки. Може бути 7 років, і абсолютно не готова дитина, а може прийти в 5,5 років і вже готова. Взагалі, на її думку, успішність в навчанні залежить від декількох факторів. Насамперед це фізична готовність, рівень біологічного розвитку, сформованість дрібної моторики. Важливим є мотиваційно-вольова готовність, розуміння, для чого потрібно йти до школи, вміння ухвалювати рішення, виконувати їх та оцінювати результат. Не менш важливим є сформованість основних видів мислення, розвиток уваги, пам’яті.
За словами Олени, гарною підготовкою до школи є відвідування дитячого садочка, де, окрім занять, майбутній школяр проходить перший досвід соціалізації. Він навчається взаємодіяти з різними дітьми та дорослими, навчається справлятися зі своїми емоціями – як позитивними, так і негативними. Це важливі вміння для досягнення успіху в майбутньому.
"Надважливим є те, яку атмосферу підтримують удома. Якщо панує любов та гармонія між мамою і татом, це відразу відбивається на стані дитині. Вона є емоційно стійкою та відчуває себе захищеною. Окрім цього, дитина має бути безпосереднім учасником освітнього процесу. Вона має хотіти вчитися, а не лише батьки. І, звичайно, успіх залежить від професіоналізму вчителя", – каже заступник директора.
Насамкінець додає, що вік не є показником. Якщо дитина почуває себе щасливою, живе в любові, то вона гарно навчатиметься та буде успішною.
Любов Гарбовська, директор школи № 2
Керівник закладу Любов Гарбовська розповідає, що відповідно до чинного законодавства діти мають іти до школи в 6 років. Але це не обов'язково. Тому не можна дати один рецепт для всіх. Усе залежить від розвитку дитини. Але це не означає, що дівчинка чи хлопчик має рахувати до 1000, читати або писати тощо. Це не вважається повною підготовка до навчання. Насамперед першокласник мусить дозріти у декількох напрямах: фізіологічному, інтелектуальному, емоційному та соціальному.
Як зазначає освітянка, однією з ознак фізіологічної зрілості є те, що у дитини випадають молочні зубки. Це свідчить про те, що дозрівають центри головного мозку, які відповідають за дитячу психомоторику, тобто сукупність рухливих дій, що керуються свідомістю.
У соціальному – з дитиною можна домовлятися. Вона відчуває, чує та вміє діяти в команді, знає правила гри, розуміє, що є час для дозвілля, а є – для навчання
У емоційному – дитина вміє керувати своїми емоціями. Вона має право на злість, агресію, сльози, плач і так далі. Проте вона розуміє, що десь потрібно зупинитися, а десь це недоречно.
"Переважно дітей віддають у школу в 6 років. Але між шестирічними й між семирічними є велика різниця. Адже в такому віці рік життя надзвичайно багато значить. Зазвичай старші розкутіші та доросліші. Проте це не завжди впливає на успішність", – вважає Любов Гарбовська.
Таїсія Васильчук, практичний психолог Палацу дітей та молоді
Як зазначає Таїсія Васильчук, саме внутрішня позиція "Я – школяр" є основою формування майбутнього першокласника як учня.
Науковці ж виділяють такі показники сформованості у дитини внутрішньої позиції школяра:
- відмова від дошкільно-ігрового, індивідуально-безпосереднього способу існування;
- позитивне ставлення до навчального процесу;
- формування нового типу стосунків з дорослим як з учителем, носієм та транслятором знань.
"Якщо вірити науковим джерелам, то ставлення до школи у шестирічних та семирічних першокласників формується неоднаково. Так, у порівнянні із семилітніми першокласниками, тривалість адаптаційного періоду у шестирічок збільшується з трьох місяців до пів року.
Що ж стосується формування внутрішньої позиції "Я – школяр", то потрібно пам'ятати, що, на відміну від 7-річних першокласників, у яких ця позиція формується автоматично у процесі навчально-пізнавальної діяльності, у 6-річних це стає можливим тільки завдяки відповідній систематичній та цілеспрямованій роботі", – пояснює практичний психолог.
У наш час освітяни дбають не лише про рівень освіти загалом, а й насамперед роблять усе, щоб сучасний учень був успішним та конкурентоздатним.
Редакція Novograd.city та "Лесиного краю" вітає усіх працівників освіти з професійним святом. Бажаємо успіхів у роботі, слухняних учнів, батьківської підтримки, а також здоров'я й добробуту.
