Наступна історія про те, як Олександр Навроцький контактував 14 березня із першим житомирським хворим, два тижні перебував на самоізоляції та проходив перевірку на коронавірус.
"Усе розпочалося з того, що 18 березня близько 14-15 години до мене подзвонили зі Служби безпеки України та запитали, чи знаю я Вадима Кокошникова і про те, що він захворів на COVID-19. На що я відповів: "Ні, я такої людини не знаю". Чому ж виникла підозра, що я його знаю? Тому, що за збігом обставин, ми разом летіли в Європу та поверталися одним і тим же рейсом. До речі, це був останній рейс "Меммінген-Жуляни", після чого скасували авіасполучення між Німеччиною та Україною. Тоді летіло багато людей", – розповідає Олександр.
Після того, як Навроцького повідомили, що він контактував з інфікованим, він запитав, що йому робити далі. Інструкція була така:
- Ні в якому разі не їхати до лікарні, а самоізолюватися.
- Зателефонувати до "103" та повідомити про те, що контактував з хворим.
- По приїзду медиків, пройти тестування, що визначити хворий він чи ні.
Після цього я поїхав додому, в село Глибочиця, і там був весь час. У той же день до мене телефонували з поліції, різних медичних структур та навіть голова ОТГ, у якій я прописаний. Усього близько десяти дзвінків. Розмова з усіма була однакова: питали мої дані та де я знаходжусь, і попереджали, щоб я залишався на самоізоляції.
18 березня пізно ввечері подзвонили з правоохоронних органів та сказали, що вони біля мого будинку. Я вийшов. Поліцейські зачитали мої права та попередили про покарання, якщо я буду порушувати правила карантину. Наряд викликав швидку, яка супроводжувала мене до 1-го відділення Житомирської лікарні №1.
Та до цього склалася неординарна ситуація:
Олександр Навроцький: "Де будуть проводити перевірку?"
Поліція: "Медпрацівники проведуть тест на місці".
Медики: "Чи згодні ви поїхати з нами, щоб пройти перевірку?"
Олександр Навроцький: "Після цього потрібно буде залишатися в лікарні чи можна бути вдома?"
Медики: "Якщо нічого не виявлять, то можете бути вдома, а, якщо, результат виявиться позитивним, то Вас госпіталізують та проведуть курс лікування".
До медичного закладу я поїхав на власному авто. Працівник швидкої сказав, що привіз пацієнта для проведення експрес-тесту на COVID-19. Його колега, яка працює у відділенні запитала мене: "А в пацієнта є симптоми? Кашель, біль у грудях чи температура?" Я відповів, що ні, все в порядку.
Натомість, працівник швидкої допомоги пояснив, що провести процедуру вимагають поліцейські, бо я контактував з хворим. Після 30-ти хвилин обговорення, мене обстежили. Тест показав негативний результат. Я підписав відмову від шпиталізації та поїхав додому на самоізоляцію, за дозволом лікарів.
До 28 березня я залишався на самоізоляції й кожного дня до мене дзвонили з поліції, лікарні, органів місцевої влади, ще й до того ж з різних міст і питали одне й теж саме. З одної сторони, це добре, що вони працюють, а з іншої – мене це трохи дратувало. Кожного разу одні й ті ж питання, інколи навіть пролітала агресія в моїх словах. Адже за час карантину це лише нагнітало ситуацію.
У період з 14 по 18 березня, я майже весь час займався ремонтом будинку. Та попри це, так, я контактував з іншими людьми. Їздив по роботі та до мами. Її теж змусили самоізолюватися, навіть відпустили з роботи, бо вона також могла бути хворою. Я проінформував правоохоронців про людей з якими контактував. Вони з ними зв'язувалися та пояснили, що склалася така ситуація, і щоб по можливості вони теж самоізолювалися.
Про це мені розповіла знайома. Я їй сказав, що у Новограді не був, а знаходжуся вдома на самоізоляції. І після цього в місцевих ЗМІ написали, що: "Хух, його найшли. Він на самоізоляції". Доволі смішна ситуація.
Сидіти вдома 14 днів було дуже тяжко. Я така людина, що не можу довго сидіти на одному місці. Та все ж таки знайшов чим себе зайняти. Спочатку дороблював ремонт. Потім займався спортом, фільми дивився та саморозвивався.
Реакція сусідів на те, що я приїхав із-за кордону і можу бути хворим, була адекватною. Вони відразу подзвонили та запитали, що трапилося, бо побачили, що приїжджали поліція та швидка. Агресії з їхньої сторони не було. Я пояснив ситуацію та сказав, що добре себе почуваю, але перебуваю на самоізоляції.
Зараз я абсолютно нормально себе почуваю, проте не забуваю про правила карантину – маска, дистанція та чисті руки.
