Трохи більше ніж 20 днів тому в центрі Новограда з’явився білий кіоск із шаурмою. Його відкрив 23-річний мешканець міста Богдан Гембарський. Він називає себе шаурмейстром. Як започаткувати власну справу на карантині, з чого починати і як долати перешкоди – читайте у матеріалі.
Про ідею та з чого все почалось
– Все почалося із навчання в Києві. Я вступив в Університет Драгоманова на педагога-психолога. Чотири роки минули швидко. Я побачив Київ. Працював там, зокрема і в ресторанній сфері. І тоді в мене зародилася ідея поставити свій кіоск із шаурмою. Тому що в Києві їх було дуже багато. А в Новограді – майже не було або вони були не такі, як хотілося. Потім я закінчив університет і поїхав додому, – говорить Богдан.
За професією хлопець не працював жодного дня, бо ще під час практики в школі зрозумів, що це не його історія, як і журналістика. Батьки хлопця – Лариса і Олександр Гембарські – працювали у Звягелі. Зараз мама є власницею трьох газет, а тато займається видавництвом книг.
– Інша справа – приготування їжі. Мені це дуже подобалося. Вже з років 9-10 я почав готувати якісь чудернацькі страви. І всі дивилися: опа, а це що. І це було цікаво. Я заходив в інтернет, шукав якийсь рецепт і… ага, сьогодні в нас буде оце. Так, страва не виходить перших разів п'ять, але я продовжую готувати і це мені цікаво, – каже Богдан.
На питання, чому не пішов вчитися одразу на кулінара, хлопець говорить, що для нього це досить формалізована штука. Переконує, що в кулінарії практичний досвід на кухні значно цінніший, ніж будь-яка теорія.
Ідея відкрити в Новограді кіоск з шаурмою у нього виникла ще на другому курсі університету.
– Тоді був контраст. Я приїжджаю в Київ, де багато точок з шаурмою. Я йду за улюбленою. Куштую її і розумію, що це дуже крута річ. А коли приїжджаю в Новоград, подібного ефекту не мав. Ти їси і розумієш, що більше сюди ніколи не повернешся. На жаль, смак не той. Я подумав, що більшість містян також не зовсім задоволені тим, що в нас є, – каже Богдан.
Тоді це була просто мрія, а не ціль. Після того, як Богдан пропрацював рік в ресторані на Позняках сушистом, він зрозумів, що вже час.
– Це був дуже важкий час. Робочі зміни тривали з 10-ої до півночі. На кухні не було стільців. Тобто з 10 ранку ти завжди на ногах: готуєш, готуєш, перевіряєш, приходить замовлення ти знову готуєш. Проте це дуже цінний досвід. Саме там я взяв розуміння, як працювати, коли великий потік людей, як правильно зберігати продукти, як все має бути впорядковано, систематизовано. Там я отримав базу, як працює ресторан. А кіоск – це мініресторан. Так, в нас менше меню, інший тип страв і менше обладнання, але ми працюємо за тим самим принципом, – каже хлопець.
Стартовий капітал і кіоск
Перші серйозні гроші, що допомогли відкрити власний бізнес, Богдан заробив у ресторані.
– Там була непогана зарплата, я її відклав. За рік я заробив половину необхідної суми. Після закінчення навчання працював в Новограді, зокрема і верстаючи газету. Я збирав ті гроші, не витрачав на забаганку. Для прикладу, хочу купити новий телефон, але розумію, що і цей нормальний. І коли йдеш до мети, краще відкласти якусь зайву копійку. Не обов’язково мати зарплату у 20 тисяч, аби відкрити свій бізнес. Можна навіть мати 5, але якщо потрошки відкладати ти здійсниш те, що ти хочеш, – переконує хлопець.
Рік тому молодий підприємець зрозумів, що час настав. Він почав шукати обладнання. Оскільки нове професійне обладнання для кухні досить вартісне, він шукав вживане.
– Новий гриль, такий як у мене, коштує 8 тисяч. Мені пощастило його знайти за 2300. Стан – ідеальний. Торговий причеп придбав у Вінниці. Ціна дуже адекватна, гарний стан. Але він був обладнаний для торгівлі хлібобулочними виробами, – розповідає Богдан.
Далі було переоблаштування кіоска під приготування шаурми. Цікавий факт, у кіоску стоїть гранітна плита, вага якої 150 кілограмів.
– На майбутнє я не рекомендую ставити гранітну плиту нікому, бо граніт занадто важкий. Але мені не підходила плита звичайна, яку роблять для кухні, бо вона через контакт з водою розбухає. Коштує так само як і граніт, але дуже недовговічна, – говорить Богдан.
Для приготування шаурми Богдан придбав контактний прижимний гриль, щоб лаваш підпікався і був хрустким зі смужками від гриля. Потім потрібна кавоварка і великий чайник на 15 літрів. Також тут є холодильник, де зберігаються заготовки. Ще є слайсер для нарізки заготовок.
– Я відповідаю за своє ім’я, якщо я продаватиму шаурму – це буде тільки шаурма, – додає Богдан.
Рецепт шаурми і назва
– Насправді у мене досить класичний рецепт шаурми. Її особливістю є те, що я сам роблю соус. Знаю, що мої конкуренти замовляють готовий соус, який не псується в теплі. Ним заливають м’ясо, яке вже приготоване і стоїть в холодильнику. Натомість, я щоранку купую інгредієнти і роблю свіжий соус, який зберігається в холодильнику щонайбільше два дні. Там багато спецій. Це авторська рецептура. І тому він має досить цікавий смак з різними нотками. Там є паприка, часник, кріп і ще багато чого. Цей соус досить недешевий. У мене є сертифікати якості і розумію, що там немає нічого, чого б не з’їв я, – каже хлопець.
За словами Богдана, він обрав назву "Шаурмейстр", щоб люди розуміли, що тут продається саме шаурма, не курячий рол чи щось інше. А він як шаурмейстер її готує.
– Моїм постійним клієнтам подобається якість, а я намагаюся її підтримувати. Мене особливо радує, що всі, хто скуштували мою шаурму, повертаються знову. І людина, яка вже в тебе була, бачить не просто білий кіоск, а місце, де можна смачно поїсти. Там досить чисто, там досить смачно, – говорить Богдан.
Якщо справи підуть добре, Богдан планує придбати ще один кіоск і їздити з ним на фестивалі та інші масові заходи. А це стаціонарний так і залишиться у Новограді.
– Хочу розширити меню, ввести веганські страви. Коли доведу все до автоматизму, хочу найняти помічника, а сам буду витрачати час на більш цікавіші речі: меню, рекламу, просування, – додає хлопець.
Карантин і ковід
Відкривати на карантині власну справу було трохи страшно, зізнається Богдан. Каже, що настільки давно хотів це зробити, що коронавірус не злякав. Та і обладнання він купив ще торік у січні. А кіоск придбав на початку лютого.
– Чи боюсь я коронавірусу? Скажемо так: в мене немає таких великих ризиків, як у власників ресторанів. Вони платять високу оренду, комунальні послуги і через карантин не змогли з цим справитися. У мене лише невисока офіційна міська оренда. Закриють – нічого страшного. У тебе не настільки великі витрати, аби ти збанкрутував. А гроші на оренду можна знайти, – переконаний хлопець.
Поради від Богдана для тих, хто хоче відкрити власний бізнес
Богдан говорить, що важливо прорахували всі ризики і бути готовими до того, що "підете у мінус". І друге – посередньо вже хтось робить, але реально крутого гравця на ринку може не бути.
– Якщо у вас є якась ідея, зробіть це крутіше, ніж інші, і до вас підуть. До того ж це стимулюватиме ваших конкурентів вдосконалюватися. Адже що більша конкуренція – то якісніший продукт. Спочатку гарний продукт – а потім все інше, бо виграє той, хто постійно розвивається, – додає хлопець.
