За ініціативи членів міської топонімічної комісії Валентина Вітренка та Олександра Дюбо, за підтримки Новоград-Волинського осередку Братства ОУН-УПА 25 січня на приміщенні залізничного вокзалу відкрили меморіальну дошку Симону Петлюрі.
Організатор українських збройних сил, член Генерального секретаріату Української Центральної Ради на посаді Генерального секретаря з військових справ, Головний отаман військ Української Народної Республіки (УНР), Голова Директорії УНР неодноразово бував у Новограді-Волинському протягом 1918-1920 років. У віртуальному музеї міста ми знайшли роботу краєзнавців Віктора Ваховського та Леоніда Когана про візит Петлюри у наше місто на початку 1919-го року.
"На початку березня до Звягеля увійшов полк петлюрівців. Почалося полювання за соціалістами, під час якого були схоплені і зовсім сторонні люди. 3-го березня отаман полку наклав контрибуцію на єврейське населення, погрожуючи висікти всіх шомполами, якщо його вимога не буде вчасно виконана. Він також влаштував заочний суд над євреями-соціалістами (більшість з них тоді втекла з міста), який виніс їм смертний вирок. 10 березня на Житомирській вулиці п’яними солдатами була роззброєна самооборона, при цьому заарештували біля 30 осіб. Їх відвели на вокзал, там роздягли, сильно побили, але відпустили.
9 березня на залізничній станції стояло п’ять ешелонів петлюрівців, у яких було до 350 вояків. Незабаром всі війська, що знаходилися у Новограді-Волинському, були відправлені у Сарни на боротьбу з більшовиками.
О 15.00 12 березня завершилася евакуація петлюрівських частин з Житомира у напрямку Новограда-Волинського. Останніми губернське місто залишили курсанти. О 7.00 ранку до Житомира увійшли більшовики. Вони мали намір переслідувати українські війська силами 5-го радянського полку імені Троцького та 10-м піхотним полком, але у цей час прийшла звістка про те, що Коростенем заволоділи українці. Усі сили довелося кинути на цей важливий залізничний вузол. Наступ на Звягель було відкладено до кращих часів.
29 березня до Звягеля прибув ешелон з мобілізованими козаками визволеної від більшовиків Малинської волості Радомишльського повіту. За їх словами більшовики, як тільки захопили села, почали реквізицію хліба, худоби i кормів для коней. Все це забиралось і негайно направлялося потягами до Москви.
Відбирали все, заявляючи, що реквізоване майно необхідне для захисту Радянської Російської Республіки. Якщо селянин, у кого забирали останній пуд жита або останню корову, заявляв протест, його негайно розстрілювали. Селяни були згодні міняти хліб на крам, але більшовики відповідали, що крам вони мають тільки для себе, хліб же для московського пролетаріату беруть у селян безоплатно тому, що українські селяни – буржуї. За декілька днів перебування у межах Малинської волості більшовики розстріляли більше тисячі селян, які не віддавали їм задарма хліб та худобу. Козаки, які прибули 31 березня до Новограда-Волинського залізницею, одержали зброю i 1 квітня, на їх прохання, були відправлені на фронт. Про це пресі повідомив помічник коменданта Волині Кривенко.
На початку квітня головний отаман українських військ С. В. Петлюра здійснив подорож до Рівного, Здолбунова та Дубно, де ознайомився з деякими урядовими і громадським закладами. У цій подорожі він відвідав і Новоград-Волинський.
У ці ж дні до міста почали масово прибувати більшовики, що перейшли на сторону українців. Їх прибуло біля 15 тисяч осіб. Масова втеча від більшовиків розпочалася 3 квітня, о 12.00, коли до українського командування у Коростені з Мозирського напрямку прибуло понад 4000 радянських військових, і число прибулих все росло. Якби міст через Прип’ять не було підірвано, то на сторону українців перейшло би до 20 тисяч осіб. Люди переправлялися на човнах і розбігалися. Зі слів полонених більшовиків з’ясувалося, що у Червоній Армії почався розвал. На фронт мобілізовані йдуть, коли за ними йде сотня комуністів з кулеметами. Як нема загороджувального загону — розбігаються або здаються в полон. 6 квітня з Гомеля до Новограда-Волинського прибули ще 1200 повсталих більшовиків. Через три дні, 9 квітня, у Новограді-Волинському нараховувалося вже до 12 тисяч більшовиків. Вони приїжджали зі зброєю і військовим спорядженням. Серед прибулих було багато китайців і латишів".
