11 лютого батьки учнів ліцею № 1 прийшли до Будинку рад, щоб їм пояснили, чому в навчального закладу хочуть забрати початкову ланку.
Управління освіти і науки розробило перші пропозиції як можна реформувати освіту в місті. Ліцею № 1 запропонували з наступного року вже не набирати першачків і до 2024-го створити на базі закладу ліцей ІІ-ІІІ ступенів, а в усіх інших школах – забрати 10-11 класи. Це все пов’язано із новим Законом "Про повну загальну середню освіту", що ухвалила Верховна Рада 16 січня.
6 лютого Юрій Рошка, директор ліцею № 1, оприлюднив на своїй Facebook-сторінці проєкт плану.
"4 лютого на електронну пошту ліцею № 1 імені Лесі Українки надійшов проєкт плану реформування закладів загальної середньої освіти Новоград-Волинської ОТГ, який кардинально змінює роботу навчальних закладів міста різною мірою. За цим проєктом передбачається ліквідація початкової школи в ліцеї № 1 за три-чотири роки і створення фейкового ліцею з не наявною мережею учнів 10-11 класів. Решта шкіл можуть спати спокійно, їх три роки не чіпатимуть. Є лише потреба змінити назву і статут під Бюджетний кодекс", – пише Юрій Рошка.
За його словами, педагогічна рада навчального закладу заперечує цей проєкт плану стосовно подальшого реформування ліцею № 1. Вони вважають його необґрунтованим, безпідставним та складеним з порушеннями норм чинного законодавства.
Батьки учнів ліцею прийшли у Будинок рад до профільного заступника міського голови Оксани Гвозденко і вимагали у пояснень чому відбуваються такі зміни і саме у цьому закладі.
"Шкода, що деякі керівники навчальних закладів схаменулись лише тоді, коли закон про освіту ухвалили", – зазначила Гвозденко. Далі вона почала розповідати про реформування освіти загалом. Проте батьки були налаштовані рішуче: постійно просили більше конкретики і запитували, чим це реформування закінчиться і чи може заступник їм пообіцяти, що початкову ланку у ліцеї № 1 не зачеплять.
"Сьогодні відбудеться перше засідання робочої групи щодо цього питання, де ми усе обговоримо, дійдемо до проєкту рішення і тоді вже обговорюватимемо його з вчителями та громадою. Більше того, проти волі громади ніхто не піде, – зазначила Гвозденко. – У нас є вдосталь часу згідно з законом, щоб впровадити реформу освіти поступово".
"Ми вважаємо, краще залишити у ліцеї 1-9, а старші – перевести в іншу школу. Для маленьких діток ліпше навчатися в просторому і широкому приміщенні, де є всі умови, як у ліцеї № 1", – після зустрічі розповіла представник від батьків пані Ірина.
"Нам так і не пояснили до кінця, як саме мають запровадити цю реформу, – каже мама п’ятикласника Ярослава. – Діалог налагодили, і нас ніби почули, але що нам запропонують – ніхто не знає. Реформа загалом непогана, але у кожного мусить бути право вибору. А це право у нас відбирають".
Що ж це за проєкт, який так сколихнув батьків не тільки ліцею № 1, а й інших шкіл, ми запитали у начальника управління освіти і науки міськради Тетяни Ващук.
"Почну з самого початку. 5 вересня 2017 року депутати Верховної Ради ухвалили Закон "Про освіту". Чітко зобов’язали, давши перехідний період у п’ять років, зробити відповідними до цього закону наші заклади освіти, – розповідає Ващук. – Згідно з цим законом є три типи закладів: початкова школа, гімназії і ліцей. Такого поняття, як школа нового типу чи загальноосвітня школа, вже немає. Тому щоб почати впроваджувати нові вимоги, у 2018 році ми перейменували три заклади: спеціалізовану школу № 4, гімназію і колегіум у ліцеї, де зберегли усі три ланки. Того ж року було страшенне недофінансування 14 мільйонів, тому нам сказали привести свої школи, штати і години у відповідність до чинного законодавства. На той час, створюючи три ліцеї, ми передбачали, що вони так і залишаться, поки 16 січня у другому читанні не ухвалили закон про загальну середню освіту. Всі три ліцеї не можуть мати у своєму складі початкову школу, бо на нашу кількість 10-11 класів, а це приблизно 600 дітей, може бути не більше двох ліцеїв.
До того ж з 2021 року такого поняття як загальноосвітня школа у новому бюджетному кодексі немає. Тобто наступного року, якщо у нас залишаться загальноосвітні школи, їх не фінансуватимуть із державного бюджету.
В обласному управлінні нам взагалі запропонували створити лише один ліцей на базі інтернату, але я не погодилась категорично. У нас по суті залишається 300 учнів у 10 класі і стільки ж в 11. І оскільки ми місто обласного значення із населенням понад 50 тисяч, то закон нам дозволяє самостійно створювати мережу профільних закладів.
Щоб почати впроваджувати реформу поступово і не за один день, в управлінні освіти напрацювали сирий проєкт і роздали директорам шкіл, щоб ті ознайомились із ним і підготували власні пропозиції на засідання першої робочої групи 11 лютого. Можливо, після обговорень у нас буде зовсім інша мережа закладів. Усі школи реформують.
Не варто говорити, що борщ поганий, коли його ще не почали варити".
Також Ващук розповіла і про статистичні дані. Так, у січні 2020-го серед 519 старшокласників провели опитування. У них запитали: "Де ви плануєте продовжувати навчання після 9 класу" та "Що впливатиме на вибір школи?». На перше питання 55 % опитуваних відповіли, що продовжуватимуть навчання у власній школі, 37 % – оберуть професійний заклад; на друге – у 49,5 % на вибір впливатиме профіль, 20,5 % – учителі.
Після обіду у кабінеті заступника міського голови Оксани Гвозденко відбулося засідання робочої групи з директорами шкіл та чиновниками. Загалом усі директори спокійно сприйняли проєкт плану реорганізації та погодились із попередніми напрацюваннями управління освіти. Але говорили, що було дуже неприємно чути, під час вранішньої зустрічі із батьками, що ліцей № 1 кращий ніж інші школи, і що у цих закладах погана база.
"Було б честю, щоб у нашому закладі створили ліцей для старшокласників, для того є усі умови. Проте географічне розташування не дає цього зробити", – розповіла директорка ліцею № 11 Аліна Табакова.
"Цей план проєкту зачіпає лише інтереси ліцею № 1, – зазначив директор Юрій Рошка. – У нас хочуть забрати всю початкову школу, порушуючи цим право вибору кожної дитини. Таким шляхом не можна йти. Усе потрібно робити поступово".
Після свого доволі емоційного виступу Юрій Рошка дав пропозиції від педколективу ліцею до управління освіти.
Після двогодинного обговорення вирішили, що до кінця тижня директори шкіл дадуть письмові пропозиції, в яких вкажуть кандидатури до нової робочої групи. Паралельно протягом трьох тижнів директори пояснять педагогічному колективу їхніх шкіл про усі нюанси реформування.
