Завдяки пошуковцям у травні у Соколові на Житомирщині перепоховали останки ста загиблих бійців, які намагалися зупинити просування німецьких військ трасою Житомир – Новоград-Волинський.
"Мільйони загиблих солдатів Червоної армії виявилися забутими та непотрібними "Батьківщині" за яку вони віддали свої життя. Вже минуло 80 років та вони нікуди не поділись. Вони продовжують лежати там де загинули – на полях у лісах і чекати, що колись по них прийдуть... і дадуть шанс повернутися додому... до своїх батьків, дітей, внуків. Ми продовжуємо шукати та встановлювати їх імена. Для нас це стало сенсом життя...", – пишуть на сторінці обласної громадської організації історико-патріотичне об'єднання "Пошук".
Завдяки старанням пошуковців у травні нинішнього року у Соколові на Житомирщині перепоховали останки ста загиблих бійців, які намагалися зупинити просування німецьких військ трасою Житомир – Новоград-Волинський. "Станом на 7 липня 1941 року є донесення, що частина медкорпусу, а це близько 2000 людей, не мала особистої зброї, а 10 липня вони вже вступили в бій, – розповів заступник голови громадської організації "Історико-патріотичне об’єднання "Пошук" Вадим Баранівський.
Він каже: "У цих краях воювала П'ята армія генерала Потапова, зокрема 22-й механізований корпус. Бій був дуже жорстокий, село декілька разів переходило то до одних, то до інших, і все ж залишилося за німцями, бо вони жорстко оборонялися і нашим не дали ніяких шансів". Під час Другої світової війни, у липні 1941 року, на території Курнинської територіальної громади загинуло понад 500 солдатів Червоної армії.
З перепохованих ста воїнів встановили особи лише дев'ятьох. "Імена дев'яти солдатів є відомими, зокрема троє – українці, також є воїни з Узбекистану та Росії, – продовжує Вадим Баранівський. – Імена вдалося встановити завдяки, так званим смертним медальйонам. В них були записки, які вдалося прочитати. Частину останків не вдалося відділити, щоб їх передати додому. Таких солдат, наприклад з Узбекистану, ніхто не забирає. Тому їх вирішили перепоховати тут".
