Учасники лялькового театру при Палаці піонерів показали жовтенятам і піонерам казки "Теремок", "Ріпка", "В гостях у ведмедя", "Лисичка-сестричка", "Колобок" та ін. ["РП" від 13 листопада]. Вже п’ятий рік керував гуртком образотворчого мистецтва в Палаці піонерів Олексій Сильвестрович Стенюк. Він зумів цікаво організувати роботу в гуртку, навчити обдарованих дітей малювати. Про це свідчила виставка картин, яку розмістили в одній із кімнат Палацу ["РП" від 27 березня]. Великий успіх мала виставка робіт самодіяльного художника Степана Тарасовича Марунчака, що відкрилася в міському парку. На ній побувало декілька тисяч відвідувачів. Степан Марунчак представив на огляд і широке обговорення понад сто різних робіт (масло, олівець, туш, акварель), виконаних у повоєнні роки. Окремі його картини вже експонувалися на виставці в обласному Будинку народної творчості й одержали високу оцінку спеціалістів. Найбільше хвилювала художника природа. Його головна тема — опис рідного краю. Картина "Ранок на Поліссі" — одне з найкращих полотен, представлених на виставці. Спеціальний розділ відведено малюнкам, присвяченим життю і творчості великої землячки. Серед них невелика акварель — будинок, де народилася Леся Українка, виконаний маслом портрет поетеси в юності, малюнки героїв її "Лісової пісні". Ілюстрація "Лісової пісні" — велика творча вдача С. Марунчака. Крім пейзажів і тематичних полотен, він представив багато натюрмортів ["РП" від 19 серпня і 4 вересня].
На вулиці біля вікон Палацу піонерів багато людей розглядали виставку, організовану гуртком юних фотолюбителів, який нараховував 28 учнів. Схвальну оцінку отримали фото під назвами "Річка Случ", "Книжковий магазин", "Пам’ятник Леніну", "Міський кінотеатр" ["РП" від 1 травня]. 27 вересня працівники Палацу піонерів і дитячої бібліотеки № 2 організували для старшокласників вечір зустрічі з місцевими поетами, композиторами, художниками. Перед учнями виступив учитель СШ № 3 Б. Г. Станевич, який прочитав декілька своїх віршів. Цікавим також був виступ викладача музичної школи О. Ю. Човганя. Він розповів про свою роботу над створенням музичних творів. Увагу присутніх привернули картини місцевого художника С. Марунчака. Про роботу над п’єсою "Останній дзвін" розповів О. С. Стенюк ["РП" від 2 жовтня].
Міністерство культури УРСР, відзначаючи успіхи драматичного колективу Новоград-Волинського Будинку культури ім. Щорса, присвоїло йому почесне звання народного самодіяльного театру ["РП" від 3 липня]. У статті "Сорок років на самодіяльній сцені" розповідається про секретар-друкарку пивзаводу, найстарішу учасницю драмколективу Будинку культури Настасію Кирилівну Ніколаєву. Свою сценічну діяльність вона розпочала ще в 1919 році, після закінчення вищого початкового училища. Тоді Настасія Кирилівна зібрала своїх подруг і запропонувала організувати драмгурток. Першою п’єсою, над якою почали працювати драмгуртківці, була "Бувальщина". В ній Настасія Кирилівна грала роль Гальки. Спектакль пройшов успішно. Драмгурток користувався великим успіхом серед населення міста. Настасія Кирилівна виступала в п’єсах "По ревізії", "Безталанна", "Сватання на Гончарівці", "Борці за мрії", "За волю і правду", "Назар Стодоля" та ін. Затим вона виконувала роль Наталки в опері "Наталка Полтавка". Ця роль їй особливо подобалась. Пізніше вона виконувала роль Терпелихи з цієї ж опери. З великою відповідальністю і хвилюванням Ніколаєва грала роль Оксани в опері "Запорожець за Дунаєм", а потім роль Одарки. З російської класики слід згадати персонажі п’єс О. Островського: Аннушка ("Без вины виноватые"), Лариса Дмитрівна ("Бесприданница"), Липочка ("Свои люди — сочтёмся"), Любов Гордіївна ("Бедность не порок"). За сорокарічну діяльність у драмгуртку Настасія Кирилівна зіграла в 60 п’єсах. Разом із драмколективом їй довелося виступати в Житомирі, Києві, Москві, Орлі, Курську, Тулі, Могильові, в містах Донбасу тощо. За активну участь у роботі драмколективу Н. К. Ніколаєва нагороджена багатьма грамотами Міністерства культури УРСР та обласного управління культури ["РП" від 10 липня].
Після введення в дію нового виробничого корпусу міськпромкомбінату на вул. Радянській великий зал на другому поверсі відвели під клуб. Вирішили організувати свій хоровий колектив. Керувати ним почала любитель співу, завідувачка цеху художньої вишивки Віра Пезіна. Незабаром робітники промкомбінату стали очевидцями першого виступу самодіяльних митців. Поступово хор зріс до 50 осіб, став триголосим, поліпшилась виконавська майстерність, урізноманітнено програму концертів. Крім хору, виступали також солісти, вокальні дуети, танцюристи. Вони старанно готувалися до районного огляду художньої самодіяльності ["РП" від 25 лютого]. На промкомбінаті створили також духовий оркестр під керівництвом Кучинського, який складався з 12 музикантів. 8 серпня оркестр вперше виступив перед колективом підприємства ["РП" від 9 серпня].
Десять днів тривав огляд художньої самодіяльності Новоград-Волинського району. В ньому взяли участь понад 50 самодіяльних колективів, понад 3 тисячі виконавців. Найбільш широко було представлено хорове мистецтво ["РП" від 13 березня]. Представники Новоград-Волинського району успішно виступили на обласному огляді художньої самодіяльності. Від району виступали 5 хорів, 2 танцювальних колективи, 5 оркестрів, а також індивідуальні виконавці — всього 420 осіб. Журі присудило самодіяльності Новоград-Волинського району перше місце та нагородило перехідним Червоним прапором ["РП" від 5 квітня]. На запрошення дирекції Виставки передового досвіду в народному господарстві УРСР 13 вересня учасники художньої самодіяльності міського Будинку культури виступили зі звітним концертом у Києві. Успіхом користувався танцювальний колектив Поліського молодіжного ансамблю пісні і танцю (керівник — В. Починок), виступи співаків Т. Починок, Р. Ющук та Р. Райзберг. Тепло приймали глядачі акробатичний етюд у виконанні В. Ратнікової та Н. Михайлової, сатиричні куплети Ю. Афонічкіна. Дирекція Виставки нагородила колектив ансамблю та деяких виконавців почесними грамотами. Під час перебування в Києві самодіяльні митці виступили по телебаченню. Програму концерту записали на плівку і незабаром мали транслювати по республіканському радіомовленню ["РП" від 20 вересня].
У кінотеатрі ім. Щорса проводилося переобладнання кінотехніки для демонстрування широкоекранних фільмів: монтували кіноапаратну камеру, виготовлено екран розміром 4,75 на 11 м, одержано електроакустичне устаткування КЗВТ-4 для відтворення стереофонічного звуку, вносилися зміни в освітлювальну апаратуру і оптичну систему ["РП" від 30 серпня]. "Капітан першого рангу" — перший широкоекранний фільм, який демонструвався у місті над Случчю ["РП" від 11 вересня]. Міський кінотеатр нагороджено перехідним Червоним прапором обласного управління кінофікації та обкому профспілки працівників культури ["РП" від 2 серпня]. Григорій Маркович Урис призначений на посаду директора новоград-волинського кінотеатру в 1934 році. Свій досвід і знання він передавав молодим працівникам, навчив понад сто кіномеханіків. За активну участь у розвитку кінофікації нагороджений двома медалями та багатьма грамотами ["РП" від 27 лютого].
16 грудня медична громадськість міста мала відзначати сорокаріччя з дня заснування Новоград-Волинського наукового товариства лікарів. Ініціатором його створення був лікар Замощин, який досі керував цим товариством. До складу наукового товариства тоді входило лише 14 осіб. Воно ставило собі за мету організацію охорони здоров’я населення, боротьбу з епідеміями, підвищення знань лікарів шляхом наукових диспутів, аналіз помилок у діагностиці й лікуванні, впровадження методу колективної діагностики. Вся діяльність товариства в післявоєнний період була спрямована на проведення профілактики захворювань, особливо дитячих. У 1959 році воно налічувало у своєму складі 92 медичних працівники. Раз на місяць відбувалися засідання, на яких обговорюються найважливіші питання в галузі медицини. Завдяки злагодженій роботі поліпшилась діагностика захворювань, метод колективної діагностики міцно увійшов у щоденну роботу. Темами робіт членів наукового товариства були такі серйозні питання, як проблема діагностики лікування й профілактики серцево-судинних захворювань, ревматизму, вола тощо. На засіданнях товариства активно виступали з науковими доповідями як лікарі старшого покоління — Замощин, Цимерман, Форманюк, Рибакова, Вассерштейн, Винокур, так і молоді лікарі — Шевлякова, Овчиннікова та ін. ["РП" від 15 грудня].
Заслуженим авторитетом серед населення міста і району користувалася завідувачка інфекційного відділення Лідія Йосипівна Форманюк. Після закінчення 1947 року Вінницького медінституту вона одержала призначення в Червоноармійський район, а з 1949 року працювала в Новоград-Волинській міській лікарні. На її адресу надходили десятки листів, в яких батьки висловлювали лікареві сердечну подяку за те, що вона повернула їх дитині життя. Дякують Лідії Йосипівні за її чуйність, вболівання за долю кожного хворого, який лежить в інфекційному відділенні. За досягнення хороших наслідків у роботі колектив відділення вже кілька років утримував перехідний Червоний прапор. Л. Й. Форманюк двічі обирали депутатом міської ради ["РП" від 27 лютого].
У січні 1959 р. з’являється перша згадка про нову аптеку на вул. К. Маркса. Раніше вона містилася в тісному приміщенні. 1956 року заклали фундамент нової будівлі. Працівники аптеки брали участь у будівельних роботах: возили будівельні матеріали, розчищали територію, де закладався новий будинок. Нове приміщення обладнали найновішими приладами для виготовлення ліків. У відділі оптики виготовляли й ремонтували окуляри, підбирали оправи ["РП" від 4 січня, 13 березня і 26 грудня]. Нині в колишньому приміщенні аптеки працює краєзнавчий музей.
27 лютого відбулася спортивна установча конференція, в якій взяли участь близько двохсот представників громадськості Новоград-Волинського району. Обрано районну раду спортивних товариств і організацій. До президії ради увійшло 11 осіб на чолі з головою Лопиревим ["РП" від 1 березня].
Новоград-волинські важкоатлети успішно виступили на обласній спартакіаді. В особистому заліку чемпіонами з підняття штанги стали А. Шушкін, В. Лаврищев і А. Головченко, причому Шушкін встановив новий обласний рекорд. Слюсар машинобудівного заводу А. Боровський посів друге місце. Почесні звання чемпіонів області завоювали борці М. Шевченко і Домбруашвілі, які всі поєдинки виграли на туше. Другі місця посіли М. Шлюєв і В. Пукас, які програли лише призерам першості України та СРСР ["РП" від 20 березня].
У дитячій спортивній школі проходили змагання з баскетболу, волейболу, гімнастики та легкої атлетики ["РП" від 25 лютого]. 2 травня відбулася традиційна естафета на приз міської газети "Радянський патріот". Перемогу з часом 8 хв. 31,8 сек. знову здобула команда СШ № 5 (тренер — Л. Спічко). На другому місці — команда СШ № 3, на третьому — машинобудівники ["РП" від 5 травня]. 26 квітня проведено змагання між добровільними протипожежними дружинами. Всього виступило 12 команд. На мотопомпі М-600 найкращий результат показала дружина лісгоспу (керівник — Ящук). За 1 хв. 34,8 сек. дружинники протягнули шланги, завели мотор і пустили воду на об’єкт. На мотопомпах М-1200 переможцем змагань стала команда ремонтного заводу (керівник — Хохлов). Найбільш злагоджено на пожежних насосах працювали дружинники пивзаводу (керівник — Негрей). Великий інтерес у присутніх викликали змагання з гасіння пожежі вогнегасниками. Першим на фініш прийшов працівник промартілі "Мебельник" Зубрицький ["РП" від 29 квітня].
У листопаді міський комітет ДТСААФ відкрив автомотоклуб. В ньому опановували спеціальність водіїв робітники та службовці міських підприємств, колгоспники навколишніх сіл. Навчальні класи обладнано стендами, схемами, окремими деталями та вузлами машин. Слухачі вивчали теорію, правила вуличного руху, будову автомашини. Регулярно проводилися практичні заняття з водіння ["РП" від 22 листопада].
У статті "Тут вивчають погоду" розповідається про метеорологічну станцію Управління гідрометеослужби УРСР на вул. І. Франка. Кожні дві години на майданчику з приладами з’являвся черговий, який знімав показники температури і вологості повітря та ґрунту, напрямку та сили вітру. Зібрані дані передавалися за адресою: "Київпогода". Там ці повідомлення систематизувалися, на основі їх складалися прогнози. Проведені працівниками станції протягом десяти років спостереження лягли в основу агрокліматичного довідника району. Працівники станції терміново передавали повідомлення про заморозки правлінням колгоспів. За словами начальника метеорологічної станції Лагуна, сюди також часто зверталися за довідками працівники залізниці та цивільної авіації ["РП" від 24 травня].
Восени й навесні, особливо в дощову погоду, перед будинком міської контори Держбанку утворювалося непрохідне болото ["РП" від 13 березня]. У величезній калюжі на вул. Чкалова (нині — кінцева ділянка вул. Пушкіна) загрузали вантажівки, ламалися вози. Щоб доставити по цій дорозі яйця на інкубаторну станцію або лісоматеріал, доводилося запрягати в машину четверик коней ["РП" від 19 квітня].
9 березня в приміщенні Будинку культури відбулася сесія міської ради. Головою міськвиконкому обрано Г. І. Демченка, завідувачем фінансового відділу — І. М. Тарасюка, завідувачем відділу комунального господарства — В. А. Левицького ["РП" від 11 березня]. У некролозі повідомляється про передчасну смерть директора автопарку Миколи Михайловича Єфимова, що сталася 27 грудня ["РП" від 29 грудня]. Серед інших керівників згадуються також начальник відділу міліції Казаков, директор школи робітничої молоді № 2 Н. Л. Бродецька, голова районної ради добровільного пожежного товариства І. Жубренко. На посаді редактора газети, починаючи з 5 серпня, згадується П. А. Ковбасюк. Наводяться адреси деяких підприємств і установ: реалбаза хлібопродуктів — вул. Вокзальна № 1, склад вугілля Міськторгу — вул. Радянська № 34, Будинок культури — вул. Леніна № 17, ательє промкомбінату — вул. І. Франка № 11.
Віктор Ваховський та Леонід Коган, краєзнавці
