Здоров’я людини залежить від якості води, яку вона використовує. Якою ж має бути вода та що тече з кранів звягельчан розповіла Світлана Степанюк, завідувачка відділення організації санітарно-гігієнічних досліджень Новоград-Волинського міжрайонного відділу Житомирського обласного лабораторного центру.
За її словами, вода має бути прозорою – без сторонніх запахів, приємною на смак. Також не містити хімічні речовини в концентраціях, вище норми та збудників інфекційних захворювань.
"Згідно з результатами досліджень, за 6 місяців з артезіанських свердловин Новоград-Волинщини 90,2 % проб не відповідали санітарно-гігієнічним нормативам та 21,6 % – мікробіологічним. Найчастіше бувають відхилення за хімічним складом: вмістом заліза, марганцю", – говорить Світлана Степанюк.
Споживання води з високим вмістом заліза впливає на смакові якості, надає їй бурого кольору, каламутності, металічного присмаку, специфічного запаху. У людини можуть виникнути алергічні реакції, дерматити, розлади травлення, загальна втомлюваність, погіршення пам’яті, онкологічні захворювання тощо.
Водночас з перевищеним вмістом заліза у пробах води реєструються високі показники марганцю. Марганець накопичується в печінці, порушує роботу кісткової системи, нирок, головного мозку, навіть призводить до хронічного отруєння організму.
Вода із високим вмістом заліза та марганцю призводить до відкладення темних нашарувань, спричиняє корозію водогінних труб, санітарно-технічного обладнання, побутових приладів. Зменшує вміст заліза, марганцю у воді встановлення станцій знезалізнення або побутових фільтрів.
Завідувачка відділення організації санітарно-гігієнічних досліджень стверджує, що за пів року у 26,2 % досліджених проб води з криниць знайшли відхилення за санітарно-хімічними показниками та в 9,3 % – за мікробіологічними. Найбільше дослідження виявили високі показники нітратів, жорсткості.
Перевищення вмісту нітратів пов’язане з порушенням вимог щодо утримання криниці та з діями людини, коли поруч з криницею розташовані вигрібні ями, гноярки, господарські будівлі, де перебувають тварини, поля, для обробки яких використовуються добрива.
Нітрати вступають в реакцію з гемоглобіном в крові, і еритроцити втрачають можливість насичувати клітини організму киснем. Виникає порушення обміну речовин, знижується імунітет, а при дуже високому вмісті – призводить до метгемоглобінемії, коли кров взагалі не переносить кисень до тканин та органів. Особливо небезпечно споживати таку воду дітям до трьох років, насамперед малюкам на штучному вигодовуванні, а також вагітним та породіллям.
Споживання води з перевищеним вмістом нітратів дорослим населенням призводить до порушення органів серцево-судинної, дихальної, травної систем, високого ризику онкологічних захворювань.
Перевищення нормативів жорсткості у воді негативно впливає на органолептичні якості води, погіршує процеси травлення, спричиняє розвиток дерматитів, жовчної та сечокам’яної хвороб, загострення серцево-судинної патології. Велика кількість солей у воді призводить до побутових недоліків: неякісного приготування страв (недостатньо розварюються овочі, м’ясо), утворюється накип на посуді, побутових приладах, є неефективним прання речей.
Вкрай небезпечним є відхилення у воді зі свердловини та криниць за мікробіологічними показниками, оскільки питна вода є фактором поширення збудників інфекційних хвороб. Для таких хвороб характерний фекально-оральний шлях передачі, це – дизентерія, сальмонельоз, ентерит, коліти, гастроентероколіти, харчові токсикоінфекції, вірусні гепатити, ротавірусна інфекція.
Нагадаємо, що з метою профілактики необхідно утримувати джерело води в задовільному санітарному стані, дотримуватись правил експлуатації криниці, свердловини, періодично чистити й дезінфікувати. При загрозі забруднення воду обов’язково кип’ятити.
