Посередині площі біля автовокзалу є пам’ятник Тарасу Шевченку. Вибір місця для пам’ятника зумовлено тим, що через дорогу на вулиці Шевченка знаходиться комплекс поштової станції, пов’язаної з ім’ям Кобзаря. Як художник Археографічної комісії Київського університету у 1846 році молодий Шевченко вирушив у подорож Київською, Подільською і Волинською губерніями. Мета «відрядження» – запис народних переказів, легенд і пісень, збирання відомостей про могили й урочища, обстеження та малювання історичних монументальних пам’яток і старовинних будинків, придбання старовинних документів. Результатом поїздки стали серія офортів "Живописна Україна", пейзажі.
10 жовтня 1846 року поет вирушив з Житомира до Почаївської Лаври для змалювання її загального зовнішнього вигляду, інтер’єрів храмів, краєвидів. Згідно з поштовою подорожньою до маршруту входив Новоград-Волинський, перебування в якому згадується у повісті «Варнак» (1853-1854). У Новограді-Волинському на колишній поштовій станції 1993 року встановили меморіальну дошку з бетону, обкованого міддю (1,35 х 0,80 м) з написом, присвяченим Шевченку, і портретом на тлі карти-схеми маршруту.
Комплекс споруд, що зберігся донині, складається із поштової станції, ямських служб, каретної, готелю, приворотної будки у формах неоготики. Його споруджували за розробленим у Санкт-Петербурзі проєктом станційного будинку другого розряду. Саме тут зупинявся великий патріот. Побачити поштову станцію не так легко, історичну споруду закривають квіткові тимчасові павільйони. Пам’ятник поету заввишки 3,7 м відкрили у серпні 2001-го на честь 10-річчя незалежності України.
Фото станції – upload.wikimedia.org.
Фото пам'ятника – ukrinform.com.
