На схід від площі Лесі Українки за Палацом культури є залишки справжніх стін і фундаментів замку. Фортецю з цитаделлю закладали у 1507 році, незворотна їх руйнація розпочалася під час визвольної війни 1648-1654 років. Загони легендарного Максима Кривоноса, який був грозою шляхти, "…літом 1648 року взяли Полонне. Звідти козаки пішли на Звягель, заволоділи замком і нищили його, спалили костьол та передушили жидів. …чарівні замок і костьол були спустошені" – такі дані краєзнавці знайшли у географічному польському словнику 1886 року.
Вояки Звягельського полку брали участь у боях з Польщею до кінця літа 1649 року. Бойові перемоги козаків під проводом Богдана Хмельницького остаточно підірвали міць Речі Посполитої і з плином часу в її оборонних спорудах на території сучасної України відпала потреба. У 1753 році розпочалось будівництво нового костьолу, і в грудні того ж року власник князь Любомирський, воєвода Брацлавський дозволив розібрати частину замкового муру для будівництва костьолу. Костьол ріс, а фортеця танула. Храм вважався одним з найкращих на Волині, поєднуючи в собі древню хрестоподібну форму з барочним рішенням фасадів та інтер’єрами в стилі «рококо». До наших днів від нього не лишилося й сліду.
Велич недоруйнованого оборонного об'єкта найкраще видно з протилежного боку Случі. У центрі круглої бастії зведена сучасна оглядова вежа з оглядовими майданчиками. Північна і частина західної стіни добудовані стилізованими зубцями-мерлонами. Стіни замку мали різну товщину, найбільшу з північної і західної (2,8-3 м), тоншими вони були у південно-східній частині (1,7-2 м). Зводили мури із природного каменю в техніці полігональної кладки, на вапняному розчині. Нещодавно сучасні археологи висловили припущення, що камінь для фортеці добували на берегах іншої місцевої річки – Смолки. У 1988 під час реставрації територія замку була повністю замощена, знавці справи переконують, що залишки фортеці дуже цінні, їх варто розкопати і створити унікальний музей просто неба.
Фото – ua.igotoworld.com
