Продовження історії міста у 1960 році. Початок тут.
У поліклініці створено єдину лікарську дільницю, де працюють терапевти, фтизіатри, отоларингологи, хірурги, невропатологи. Організовано пересувний зуболікарський кабінет, який згідно з графіком працював на підприємствах міста. У міській лікарні проведено великі ремонтні роботи. Повністю відбудовано каналізаційну мережу, відремонтовано поліклінічне, інфекційне і туберкульозне відділення. Збудовано і введено в експлуатацію механізовану пральню. Кількість ліжок у міській лікарні передбачалося збільшити до 350 ["РП" від 3 і 15 березня].
Лікар Ольга Леонідівна Петрова з 1947 року працювала в міській лікарні, з 1950 року завідувала пологово-гінекологічним відділенням. Її нерідко бачили на підприємствах міста, в Будинку культури, колгоспах, де вона виступала з лекціями, бесідами, проводила вечори запитань і відповідей. 1956 року Міністерство охорони здоров’я нагородило О.Л. Петрову значком "Відмінник охорони здоров'я" ["РП" від 26 березня].
У статті "Невтомний ентузіаст" розповідається про хірурга Мануїла Борисовича Замощина, який за 48 років лікарської діяльності провів 34 тисячі операцій. Великий досвід у своїй практиці він придбав під час двох світових воєн. Замощин є автором 16 наукових праць з хірургії, які надруковані в медичних журналах і збірниках. 36 років він працював завідувачем хірургічного відділення Новоград-Волинської міської лікарні, з 1920 року був беззмінним головою науково-медичного товариства. 34 хірурги, підготовлені ним, успішно працювали в різних медичних закладах. Нагороджений орденами "Червоної Зірки" та "Вітчизняної війни", значком "Відмінник охорони здоров'я". Атестаційною комісією М. Б. Замощину присвоєно звання хірурга першої категорії ["РП" від 8 грудня].
У місті працювало 8 шкіл, якими охоплено 4916 учнів ["РП" від 15 березня]. У приміщенні школи №4 та на базі колишнього дитячого будинку відкрито школу продовженого дня для учнів перших – восьмих класів. До школи приймалися в першу чергу учні, батьки яких працювали. За кошти батьків організовано дворазове гаряче харчування дітей на суму 4 крб. 90 коп. на день. Для учнів перших – других класів та для дітей з ослабленим здоров’ям запроваджено денний сон ["РП" від 1 вересня]. У музичній школі займалися 272 учні, яких навчали 19 кваліфікованих педагогів. За час її існування відбулося тринадцять випусків. Понад 200 хлопчиків і дівчаток закінчили класи скрипки, фортепіано, баяну, народних і духових інструментів ["РП" від 12 квітня]. У міському автомотоклубі ДТСААФ (вул. Карла Маркса №49) відбувся черговий випуск слухачів. 94 юнаки отримали посвідчення шоферів 3-го класу. Оголошено набір на курси мотоциклістів. Строк навчання – півтора місяця ["РП" від 2 липня і 18 серпня].
За досягнуті успіхи у вихованні підростаючого покоління значки "Відмінник народної освіти" отримали педагоги І. С. Новак, А. І. Клименко та П. О. Опанасюк ["РП" від 8 квітня]. Вчительці математики СШ №3 М. С. Кордиш присвячена стаття "Творчий стиль" ["РП" від 22 вересня].
У міському Будинку культури відкрито музейну кімнату Лесі Українки. Під великим портретом поетеси розміщена виставка її творів. Сусідню стінку займали фотокопії, які розповідали про життя й творчість Лесі Українки: Леся в дитинстві з братом Михайлом; Леся з матір’ю Оленою Пчілкою, українськими письменниками; будинок, в якому вона жила в с. Колодяжному тощо. Привертали до себе увагу ілюстрації до драми-феєрії "Лісова пісня", виконані місцевим художником С. Марунчаком. Художник Б. Меленівський виготовив макет будинку, де народилася Леся. У вітрині показані українські візерунки, зібрані Оленою Пчілкою переважно в нашій місцевості. На одному з них напис: "Дорогим землякам на спомин першої зустрічі". Це написала сестра Лесі Українки, Ізідора Косач-Борисова, яка подарувала ці візерунки учням міської школи №1 ім. Лесі Українки. Тут зберігалася також газета "Комсомолець України" від 3 квітня 1941 року, в якій надруковано Указ Президії Верховної Ради УРСР про присвоєння міській школі №10 (тепер №1) ім’я Лесі Українки ["РП" від 30 січня і 6 жовтня].
Новоград-Волинський самодіяльний народний театр поставив на сцені складну за своєю постановкою драму-феєрію "Лісова пісня". Режисер Я. І. Горілий допоміг артистам зрозуміти свої індивідуальні особливості, вивчити мовний апарат, відрегулювати дихання, голос, вимову. Учасники спектаклю перечитали кілька разів цей твір Лесі Українки, побували в улюблених нею місцях, де поетеса виношувала драму-феєрію, розпитували про тогочасних людей, їхні звичаї, одяг, прислухались до мови старожилів. В постановці "Лісової пісні" активно сприяла й міська музична школа. Під керівництвом її завуча П. Ю. Човганя укомплектовано симфонічний оркестр. Для спектаклю використано музику композиторів Б. Яновського й заслуженого діяча мистецтв УРСР Н. Прусліна. Після кількох місяців напруженої праці відбулася прем’єра, на яку приїхали театральні митці з Києва і Житомира, а також Ірина Григорівна Косач, родичка Лесі Українки. Барвисті життєві образи створили Н. Холод (Мавка), Б. Меленівський (Лукаш), Н. Ніколаєва (мати Лукаша), Т. Меленівська (Килина) та ін. У республіканському конкурсі-огляді народних театрів найвищу оцінку одержав народний театр Новоград-Волинського Будинку культури за спектакль "Лісова пісня" ["РП" від 16 і 19 січня, 14 липня, 6 жовтня].
Понад 70 осіб входило до складу Новоград-Волинського молодіжного ансамблю "Полісся". На республіканському огляді-конкурсі колективів художньої самодіяльності в Києві він був нагороджений дипломом першого ступеня. 28 червня рішенням колегії Міністерства культури УРСР ансамблю "Полісся" присвоєно найменування "самодіяльний народний ансамбль пісні й танцю". Наступного дня "Полісся" виступав у Житомирі. Чудові поліські пісні у виконанні молодих хористів дуже сподобались присутнім, зокрема почесному гостю, народному артисту СРСР Івану Семеновичу Козловському. Коли Надія Холод від імені хористів привітала його, піднісши на пам’ять зібрання творів Лесі Українки, він написав відгук: "Слухав і радісно здивований ансамблем "Полісся". Надзвичайно! І. Козловський. 29.VI.60 р. Житомир" ["РП" від 5 липня і 22 вересня]. Виступ ансамблю використано під час знімання нового художнього фільму "На крилах пісні" ["РП" від 21 липня]. У листопаді 1960 р. "Полісся" брало участь у Декаді української культури й мистецтва в Москві ["РП" від 17 листопада]. Президія Верховної Ради СРСР Указом від 24 листопада нагородила Орденом Трудового Червоного Прапора художнього керівника самодіяльного народного ансамблю пісні й танцю Новоград-Волинського міського Будинку культури Іванова Семена Давидовича ["РП" від 29 листопада].
16 квітня відбулося відкриття свята весни. Ввечері біля входу в міський парк зібралися жителі міста. У Зеленому театрі відбувся великий концерт учасників художньої самодіяльності міськпромкомбінату. Потім у різних кінцях парку почалося демонстрування хронікальних і художніх фільмів. Про досягнення науки й техніки, перспективи освоєння космічних просторів цікаво розповідав викладач Житомирського педінституту, кандидат фізико-математичних наук Білоус. Викладач СШ № 2 Галицький показав присутнім ряд дослідів, які викривали "чудеса" церковників, зокрема самозагоряння свічок, перетворення води у вино і т.д. ["РП" від 19 квітня]. 29 травня у приміщенні Будинку культури відбулася зустріч трудящих міста з депутатом Верховної Ради СРСР, поетом Максимом Тадейовичем Рильським. Про творчість М. Рильського розповів поет Андрій Самійлович Малишко. Від інтелігенції міста виступив вчитель Б. Станевич. На закінчення відбувся великий концерт, в якому брали участь молодіжний ансамбль "Полісся" й заслужені артисти УРСР ["РП" від 31 травня].
У міському Палаці піонерів почав працювати дитячий кінотеатр "Піонер". Весь обслуговуючий персонал – механіки і білетери, пожежники і контролери – це школярі, які вчилися в гуртках юних кіномеханіків. Майже два роки вивчали вони кінопроєкційну техніку, кінематику, радіоелектроніку, експлуатацію установок. Після закінчення курсу кожен з них одержав спеціальні свідоцтва. Їм довірена сучасна техніка: стаціонарна установка КН-12, посилювальні пристосування, щит керування і т.д. Фільми мали демонструвати тричі на тиждень ["РП" від 27 жовтня]. Повідомляється також про відкриття клубу міськпромкомбінату ["РП" від 10 листопада]. Незважаючи на те, що в клубі залізничників нараховувалось сім штатних працівників, він перебував у занедбаному стані: хор розпався, а драмгурток ледь животів. Понад пів року готували виставу "Платон Кречет". Нарешті, поставили її, але так, що вже з другої дії глядачі почали покидати зал ["РП" від 4 червня].
Під загальною рубрикою "З релігійного мороку – до світла" опубліковано листи колишніх членів іудейської релігійної громади, які переконалися, що "іудейська релігія, як і будь-яка інша, – це обман народу, вона шкодить нашому рухові вперед". Гостро критикуючи "заправил синагоги", які використовують її для поповнення власних кишень, автори листів закликають покласти край існуванню громади ["РП" від 13 вересня].
28 команд брали участь у розіграші кубка області з футболу. 17 липня новоград-волинський "Авангард" приймав у фіналі коростишівський "Шахтар". З рахунком 2:1 перемогли авангардівці, які стали володарями кубка. На стадіоні зібралася рекордна кількість глядачів – понад 5000 ["РП" від 19 липня].
Два дні в місті над Случчю проходили обласні змагання школярів з плавання. Особливо успішно виступали юні спортсмени Новограда-Волинського (тренер – Л. Спічко). Учениця 7-ої школи Ніна Шелех виборола перше місце в запливах на 200 м брасом, 100 м батерфляєм і 400 м вільним стилем. Чемпіонами області також стали Анатолій Белік, Валерій Монахов, Раїса Савельєва, Аркадій Щеславський, Віктор Неустроєв (СШ №5), Тамара Супрунова (СШ №7), Михайло Рубінштейн (вечірня школа). Перемігши також у чотирьох естафетах, юні новоград-волинці впевнено завоювали загальнокомандну першість і перехідний кубок. Вони включені до збірної команди області, яка мала виступати на республіканських змаганнях школярів ["РП" від 12 липня].
18 червня відбулася сесія міської Ради депутатів трудящих, яка звільнила Г. І. Демченка від обов’язків голови міськвиконкому в зв’язку з переходом на нову роботу. Головою міськвиконкому сесія обрала Назаренко Любов Іванівну ["РП" від 21 червня]. Серед інших керівників згадуються також начальник залізничної станції В. Овчинников, начальник автобусної станції Д. Бухбіндер, директор хлібозаводу Л. Савченко, головний лікар міськлікарні Г. Грималюк. Промартіль ім. 40-річчя Жовтня знаходилася за адресою: вул. Рози Люксембург №24, виробничий комбінат глухонімих – вул. Рози Люксембург №9, правління райспоживспілки – вул. Леніна №40а, українська вечірня школа №1 – вул. Івана Франка №21.
Віктор Ваховський та Леонід Коган, краєзнавці
